Футбол Баскетбол Бейсбол Легка атлетика Олимпійські ігри

 

Останні новини

Четвер, 20 квітня 2017 11:47

Полегенько: Друді запам'ятався навантаженнями

Автор: 
Rate this item
(1 Vote)

Павло Полегенько був одним із лідерів юнацьких та молодіжної команд "Динамо", проте звернути на себе увагу тренерського штабу чинного чемпіона так і не зумів.

У 22 роки хавбек уже встиг пройти школу В'ячеслава Грозного у "Говерлі", зіграти на молодіжному ЧС-2015 у Новій Зеландії, а зараз захищає кольори "Зірки", і мріє одного разу знову повернутися до столичного клубу.

– Ви ж самі з Чернігова. Команда з вашого рідного міста, "Десна", зараз мчить до Прем'єр-ліги. Слідкуйте за успіхами?
- Звісно. Мені цікаво стежити за першою та Прем'єр-лігою. Дуже хочу, щоби команда вийшла в УПЛ.

- Вас не запрошували до "Десни" влітку, коли у вас контракт закінчився з "Динамо"?
– Цим займалися мої агенти. Наскільки я знаю, були якісь чутки, але, як бачите, зараз я в "Зірці".

- Як взагалі виник варіант із "Зіркою"?
- Я три місяці вдома тренувався. Я не міг нікуди поїхати грати, вся річ була у компенсації за виховання молодого гравця. Виник варіант із "Зіркою". Я поїхав на перегляд, побув на зборах у Харкові у Друді, сподобався та підписав контракт. А "Зірка та "Динамо" домовилися.

- У Прем'єр-лізі ви дебютували у складі "Говерли", але стати гравцем основи вам так і не вдалося. Що не вийшло в Ужгороді?
- Якось у мене не склалося з В'ячеславом Вікторовичем [Грозним]. На моїх позиціях у "Говерлі" грали Люлька та Паша Кутас. Напевно, В'ячеслав Вікторович нічого в мені не бачив. Потім мені сказали, що я повертаюся до "Динамо-2". І це був навіть не В'ячеслав Вікторович, він мені навіть не зволив передзвонити. Мені повідомив адміністратор "Динамо-2". Але, як бачите, зараз усе гаразд.

- В'ячеслав Грозний і в побуті такий самий імпульсивний, як про нього у всіх складається думка?
- Кожна людина по-своєму своєрідна.

- Уболівальники покладали великі надії на збірну України на молодіжному Чемпіонаті світу у Новій Зеландії 2015-го аж до того, що її називали одним із головних претендентів на перемогу.
- Чемпіонат світу – це найкращий спогад у моєму житті у плані футболу. Ми мали дуже сильний склад. Ми з Олександром Васильовичем [Петраковим] дуже чекали та горіли чемпіонатом світу. Справді, нам було під силу пройти далі. Але, як бачите, пенальті… Програли, що зараз казати. Усі дуже хотіли, просто жили цим. Але це футбол, тим він цікавий, що будь-яка команда може виграти. Ось і Україна Сенегалу програє.

- Що найнезвичайніше з часу в Новій Зеландії запам'яталося?
– Це інший світ. Там дуже красиво. В'язниці порожні, бо там усе настільки добре, що немає злочинності. Своєрідні люди. Все зовсім інакше. У Новій Зеландії дуже круто. Я хотів би там ще раз побувати.

Полегенько: Друди запомнился нагрузками. Он говорил, что в Испании тренируются еще больше - изображение 1

- Чим запам'ятався період кар'єри у першій лізі у "Динамо-2"?
– Перша ліга – це дуже цікавий етап. Мені всі казали, що в УПЛ важко одразу увійти без досвіду у першій лізі. Я в це не вірив, але після того, як сам пройшов, справді згоден із цим. Перша ліга – це важливий крок для молодого футболіста. Зовсім інші швидкості, ніж у дублях та U-19, більше боротьби. Там ти стаєш мужиком. Думаю, це був добрий крок, щоб зараз перебувати у Прем'єр-лізі.

- Ви були одним із лідерів у молодіжних командах "Динамо", але пробитися в основу так і не вдалося. З тренерським штабом першої команди розмовляли чому вони не бачили вам місця в команді?
- Саме з цього приводу не розмовляв із Сергієм Станіславовичем [Ребровим]. Я іноді підключався до тренувань, робив усе, що було в моїй силі на той момент. Кожен тренер має своє бачення. Виходить, Сергій Станіславович не бачив мене в основній команді. Але з кожним роком я ставатиму ще сильнішим, і, сподіваюся, цілі, які я перед собою поставив, досягну.


– Ви практично все літо були без клубу. Як психологічно пережили цей період?
– Для будь-якого футболіста дуже важко перебувати без клубу. Добре, що в моєму житті є сім'я та друзі, які мене підтримували і завжди зі мною. Наступали такі моменти, коли сидиш удома один і було дуже тяжко. Неймовірно важко. Ти не знаєш, що буде завтра. Кожен день одне й теж. Ти працюєш і чекаєш, працюєш і чекаєш. Добре, що все так склалося: я підписав контракт із клубом Прем'єр-ліги та перебуваю тут. На даний момент я дуже радий цьому.

– Деякі футболісти, коли перебувають у статусі вільних агентів, тренуються з якимись клубами. Ви весь цей час самостійно підтримували форму?
- Так. За три місяці у мене вихідних було десять днів. Я щодня робив по два тренування. Мені було дуже важко, але я просто вірив, що все буде гаразд.

- У чому полягали ці тренування?
– Вранці я працював над фізикою. Пробіжка в мене була різна. Коли проходив збори із "Динамо", я все це запам'ятав і робив сам. А ввечері працював із м'ячем. Я просто збирав своїх друзів, дзвонив їх, і ми щовечора на шкільному майданчику з єдиним у Чернігові штучним полем, де дозволяють грати, приходили та грали, щоб не пропадало почуття м'яча.

- Цього сезону "Зірку" очолює вже третій тренер. Ви, правда, працювали тільки за двох. Психологічно на кожного нового тренера футболістам важко перебудуватись?
- Кожен тренер має свій підхід. Приходить новий тренер, і треба знову все доводити. Кожен тренер сам по собі дуже специфічний. Друзі вимагає одне, Монарьов – інше. Тобто кожен має своє бачення. Але бачення Романа Геннадійовича [Монарьова] мені дуже подобається. Подобається та схема, за якою ми граємо. Поки що я всім задоволений.

- Чим запам'ятався Даріо Друді?
– Друді запам'ятався навантаженнями. Великими-великими навантаженнями. Щоб ви розуміли: у нас було по два передігрові тренування. І ввечері ще теорія. І наступного дня перед грою ще одна відеотеорія. Було навіть у психологічному плані важко, а про фізичному.

– Як він пояснював такі навантаження?
– Він завжди казав, що в Іспанії тренуються ще більше. Це ми й так недостатньо тренуємось.

Ми не те щоб не готові до цього були. Ми просто менталітет інший. Я, припустимо, не розумію двох передігрових тренувань. Я ж маю залишати якісь емоції та сили на гру, а не виходити на поле і потім просто волочити ноги. Мені здається це неправильно.

- Під час останніх зборів ви навіть у регбі на снігу встигли погратись.
- Повторюся, кожен тренер має свій підхід. Але регбі мені сподобалося. Було цікаво та прикольно.

- Як спілкуєтеся з Перейрою та Борхою?
- Вони вже тут більше, ніж півроку, і російську відносно добре знають. Ми з ними можемо пожартувати, але якщо потрібно щось конкретно, то у нас є два перекладачі, які допомагають у цьому плані.

- У вас дуже непогано виходять удари зі штрафних. Як визначаєте, хто виконуватиме їх під час матчу?
– У нас працюють над штрафними Андрій Бацула, Артем Щедрий і, зокрема, я. Хто впевнений у собі, той і б'є. Ось у передостанній грі з "Ворсклою" мені не вистачило буквально кількох сантиметрів. Мабуть, десь не доопрацював. Але я впевнений, що наступний штрафний заб'ю (сміється) . Працюватиму над цим.

- Вже цього року "Зірка" несподівано програла "Сталі". Чи є пояснення цієї невдачі?
– Мені здається, ця гра була до гола. Ми пропустили просто божевільний перший м'яч: Карасюк вдарив дуже добре. Ми якось психологічно не змогли перебудуватись, команда поникла. Але я впевнений, що ми дамо їм бій у наступній грі. Ніхто цієї поразки не забув, а навпаки всі будуть ще злішими.

- Після перемоги над "Динамо" "Зірка" не могла забити у двох наступних матчах. Чи позначилося переможне "похмілля" після гри з киянами?
- Не завжди виходить у кожній грі забивати. Після "Динамо" команда перебувала у якійсь ейфорії. На "Ворсклу", коли я дивився огляд гри, мені здалося, що ми виходили не так емоційно. Сподіваюся, забиватимемо, і не один. Нам, загалом, вистачало б на один більше, ніж суперник.

- Не можна пройти повз стандартне питання у всіх інтерв'ю останнього часу. Як почуваєтеся в схемі при грі в три захисники?
- Мені дуже подобається. Спочатку я не знав куди бігти, коли правильно вмикатися. Але коли відчув її [схему], то мені вона дуже сподобалася.

Полегенько: Друди запомнился нагрузками. Он говорил, что в Испании тренируются еще больше - изображение 2

- Як належите до двох етапів чемпіонату України?
- Що більше ігор, то краще. Але хотілося б ще з "Динамо" та "Шахтарем" грати.

– Боротьба за сьоме місце – це мотивація?
- У нас мотивація – це виходити та вигравати кожен наступний матч. А наступного сезону перед нами стоятиме завдання потрапити в першу шістку. Дивлячись ще, щоправда, який формат чемпіонату буде.

- Президент "Зірки" Максим Березкін ще цього сезону казав, що хоче бачити команду в єврокубках. Наразі вже немає думок, наступного сезону пробитися до Європи?
– Є. У нас відносно нещодавно була зустріч із президентом. І він озвучив, що наступного сезону хоче, щоб команда потрапила до зони єврокубків. Ми цього прагнутимемо.

- У чому на ваш погляд головна перевага "Зірки" над "Сталлю" та "Ворсклою" у боротьбі за сьоме місце?
– У нас класний колектив. Ми один за одного викладаємось і на полі, і в побуті. Завдяки цьому, я впевнений, ми дуже багато ігор виграли. Навіть у матчі з "Ворсклою" ми були єдиним цілим. Виривали всі м'ячі та були один за одного.

- Ви казали, що у вас є свої цілі та мрії, яких ви прагнете. Поділіться цілями?
- Я нещодавно в інтерв'ю сказав, що хочу повернутися до "Динамо" . Мене через це не розуміли. Але так і є: "Динамо" для мене найкращий клуб. Мені здається, кожен хоче там опинитися. Я дуже хочу досягти своєї мети і багато працюватиму для її досягнення.

У матеріалі використані фото ФК "Динамо" та instagram.com

Олександр Риженко , ua-football.com

Read 3047 times Last modified on Четвер, 20 квітня 2017 11:56

Написати коментар

Правила додавання коментарів


FORM_CAPTCHA
Оновити Captcha