Футбол Баскетбол Бейсбол Легка атлетика Олимпійські ігри

 



Ой у лузі червона калина / The Kiffness x Андрій Хлівнюк

Андрій Хлівнюк, фронтмен популярної української групи Boombox (Бумбокс) відмовився від турне США, заради того, щоб зі зброєю захищати свою державу від рашистської агресії

Олімпійські ігри 2022 у Пекіні
Кадр дня Спортрепортер
Найкращий кадр вчорашнього матчу

Останні новини

Субота, 04 березня 2017 12:22

Максим Березкін про зміни в клубі, нові інвестиції і не тільки...

Автор: 
Rate this item
(4 votes)

Відверте інтерв'ю президента ФК "Зірка" Максима Березкіна нашим колегам зі Sportarena

— Як для Зірки склалася минула трансферна кампанія?
- Нормально. Було заплановано дуже багато переглядів, як завжди. Понад 20 футболістів пройшли через перший збір, після якого близько 5-6 осіб поїхало з командою на Кіпр. З тих, кого запрошували, відібрали найкращих. Першим придбанням цього міжсезоння став нападник Есеола.

Ми сподіваємося, що це буде величезний плюс для нас. Також на Кіпрі ми підписали контракт із Драченком — опорником з Олімпіка. Ще посилилися бразильським захисником. Ми ставили собі завдання точкового посилення. Крім того, у нас в обоймі ще є молодий бразилець, який уже півроку з нами тренується і працює, але через юридичні формальності він не міг бути заявлений за нас у першій частині сезону. Це Бруно. Він грає правого вінгера.

— Які юридичні формальності?
— У нього контракт із попереднім клубом було розірвано після того, як закрилося літнє трансферне вікно. Буквально на кілька днів пізніше. Тому ми не могли його заявити. Я задоволений тим, як ми у міжсезоння попрацювали над селекційною складовою.

— У це міжсезоння у Зірці відбулося солідне кадрове чищення — клуб залишило 9 футболістів. З яких міркувань відбувалося це чищення?
— У деяких людей уже закінчувалися контракти, і ми просто не хотіли їх продовжувати через кваліфікацію футболістів. Безумовно, я всім вдячний і ні про кого не хочу говорити погано, але це нормально, коли команда підвищується у класі та згодом якісно перебудовується. Тому з тими, з ким не продовжили контракт, я в будь-якому випадку їм вдячний. Далі йтимемо вже без них.

— Чому Віктора Догадайла переведено в дубль Зірки?
— Він не переведений у дубль. Коли я його запрошував до клубу, ми говорили про те, що він закриває три посади. Перша – спортивний директор, друга – помічник головного тренера, а третя – це робота з молоддю. Це команди U-19 та U-21. На сьогоднішній момент він просто не виконуватиме функції помічника головного тренера, оскільки ми взяли іншу людину.

— Багато хто вважає, що Догадайло – сірий кардинал Зірки, який усім керує, і ви повністю довіряєте йому. Підтверджуєте?
- Що він сірий кардинал? Ні, він Віктор Гаврилович Догадайло. Він не Муссоліні, не будь-хто інший.
У Зірці немає жодних сірих кардиналів. Все на поверхні і немає жодних підводних течій. Все відкрито та прозоро.

— На чому ґрунтується ваша довіра до Догадайла?
— На його тренерських заслугах, його досвіді.

— Про які тренерські заслуги ви кажете?
— Насамперед на його досвіді. Ми мали досвід роботи з ним (не в мене особисто). Він один період працював у Зірці і добре себе зарекомендував. І ті працівники, які зараз працюють у клубі, давали йому дуже хороші рекомендації.

— Ви говорили про те, що Лавриненко дали шанс, який він не реалізував. Вважаєте, що три матчі – це достатньо?
— Він мав не три матчі, а більше. Цього було замало у тому, щоб показати результат, але досить у тому, щоб побачити вектор, у якому рухається команда.

— А що вас не влаштовувало у його векторі?
— Підбір гравців, які були підписані того міжсезоння.

— Зачекайте, але ж за підбір гравців відповідає і керівництво.
— За підбір гравців у Зірці відповідає спортивний директор та головний тренер.

— Складається враження, що доля Лавриненка у Зірці була вирішена наперед ще тоді, коли в клуб прийшов Друді. Це так?
- Не знаю. Якщо у вас складається така думка, то вам потрібно відповісти на це питання. У мене такої думки не було до останньої.

— Розкажіть ще раз про причини звільнення Друді зі Зірки.
— Він не виправдав покладених на нього очікувань.

— Йому докоряли погані результати команди. Ви й справді вважаєте, що результати були поганими?
— Ні, я вважаю, що він дав добрі результати. Але я повернуся до того, що говорив. Я говорю про вектор. І про Лавриненка ви питали, я сказав, що вектор не той узяли, і за Друді — так само. Я ж трохи глибше і більше бачу ситуацію всередині команди, ніж будь-хто інший. Тому те, куди ми рухалися з Лавріненком, те, куди ми рухалися з Друди – мене не влаштовувало.

— А чим вас не влаштував вектор Друді?
— Загалом Друді мене влаштовував. Але чи сама структура клубу ще була не готова… Під словом структура я маю на увазі не інфраструктуру, а я говорю про структуру управління, структуру проходження інформації всередині клубу. Була дуже складна комунікація і дуже сильно впливала різниця менталітетів: українського та європейського. Друзі - аргентинець, тривалий час працював в Іспанії. Було дуже складно виробити модель взаємодії між ним, українською частиною клубу, між ним та українськими гравцями, між ним та легіонерами, яких він запросив.
Я, насправді, вдячний Друді за те, що він дав такий поштовх і можливість побачити, як можна працювати з іноземними футболістами клубу не рівня Динамо та Шахтаря, а клубу-середняку, клубу з невеликого міста.
Але далася взнаки саме ця різниця менталітетів і позначилося те, що він не був готовий сприймати наші українські реалії, чи ми не були готові до якихось підходів, які він усередині команди намагався реалізувати.

- До чого саме він не був готовий?
— Дуже багато було непорозуміння між усіма.

- Якого плану?
- Різного. Починаючи з якихось побутових питань і закінчуючи елементарною поведінкою футболістів на полі або поведінкою того ж тренера у роздягальні.

— Ви кажете про складнощі, пов'язані з менталітетом. Хіба ви не припускали, що так буде, коли запрошували Друді?
- Я припускав і готувався до цього. Було найнято штаб людей. Починаючи від перекладача та закінчуючи людьми, які займалися забезпеченням побуту, допомагали у питаннях людських. Але все одно цього виявилося замало. Чому замало? Тому що теперішня структура Зірки, незважаючи на її значний вік як футбольного клубу, є розвивається. І завжди, у момент розвитку, менше уваги приділяється якимось процесам, які вишиковуються в клубі…
І якби Друді прийшов до клубу, в якому всі процеси жорстко формалізовані, чітко зрозуміло, в яких рамках ми працюємо, прописані інструкції, що може ця людина, що може. На сьогоднішній момент Зірка — молодий організм, який росте і будується. Тому Друді, будучи і сам молодим чоловіком, потрапив у цей організм, і в цьому випадку щось мало підлаштовуватися: або тренер під систему, або система під тренера. Але оскільки і тренер молодий, що розвивається, і структура клубу — теж, ні той, ні той організм не захотів підлаштовуватися під іншою. Це, мабуть, основна проблема.

— Друді сказав, що рішення про його звільнення було спонтанним. Чи так це?
— Так, воно було досить спонтанним. Але сигнали про те, що ми рухаємося неправильно і всі ці внутрішні процеси ведуть швидше до якихось конфліктів, ніж до конструктивної роботи. Це все почало чинити мені не тільки в останній день або останній тиждень. Вони накопичувалися, я бачив їх, я їх для себе відзначав. Вони були на протязі всього нашого співробітництва, просто в один момент це переросло якусь критичну точку, коли треба було приймати рішення. Я вирішив попрощатися, можна було виробити й інше рішення.

— Друді тепер працює у тренерському штабі Монако — одного з найпрогресивніших клубів Європи, а ще півроку тому був тренером дубля Зірки. Чи не кусаєте лікті через те, що так легко його відпустили?
- Ні, не кусаю. Я ж ухвалив це рішення і вважаю, що воно пішло на користь і Зірці, і Даріо. Я за нього щиро радий, бажаю успіхів. Нехай у Монако, нехай у якомусь іншому клубі. Я вважаю його талановитим фахівцем і думаю, що через якийсь час ми про нього почуємо, як про головного тренера якогось хорошого, можливо, навіть іменитого клубу.

— Як змінився вектор розвитку клубу за Монарьова?
- Ніяк не змінився. Я говорив про те, що спрямовую Зірку на те, щоб вона перетворилася на клуб європейського зразка, європейського рівня. Але я для себе зробив висновок, що не обов'язково має бути для виконання цього завдання, тренер повинен бути іноземцем.
Під європейським вектором розвитку я завжди мав на увазі, насамперед, все внутрішнє процеси, що вибудовуються в клубі: це чітка ієрархія, чітка структура клубу, чітка, грамотна та правильна селекція, заснована на статистичних даних, якихось характеристиках гравців, а не просто бо хтось сказав: «Ось, хороший гравець, подивіться на нього». А те, чи він хороший, – це суб'єктивна думка кожного тренера. У цьому Роман Геннадійович повністю зі мною згоден, і ми зараз працюємо не тільки для того, щоб покращити гру сьогоднішньої команди, ми працюємо на перспективу.

— Багато чуток ходить щодо того, що заключний матч Зірки в осінній частині чемпіонату проти Волині мав договірний характер із боку лучан. Що скажете з цього приводу?
- Складно сказати. Тут, напевно, мають розбиратися експерти насамперед. Можу сказати, що Зірка ніколи такими речами не займатиметься.

— Чи є у вас повна впевненість у тому, що гравці дубля та U-19 Зірки ніколи не були причетні до такого?
— А навіщо їм займатися такими речами?

- Заробити. Зарплата гравця дубля мізерна.
— Так, зарплата дублера не така велика, як у гравця основної команди. Але я завжди намагався вибудовувати чесні та прозорі стосунки. З будь-яким тренером, який приходить у клуб (будь то головний тренер чи тренер академії), я завжди обговорював питання чесності та порядності. Я не зазнаю таких моментів з боку наставника. Це взагалі злочин, коли доросла людина, яка працює на результат, займається подібними речами. Також я акцентував увагу на тому, що має бути чесність та порядність з боку футболістів. І до підбору гравців ми також завжди підходили не лише з погляду професійних спортивних якостей, а й моментів, пов'язаних із чесністю та порядністю.

— Цього літа ви підписали Ігоря Калініна, якого пов'язують із «грою на контору» у Зорі. Чому вас не збентежив цей факт?
— Коли ми підписали Калініна, ми вважали його перспективним футболістом, який виглядав для Зірки тим футболістом, який може підняти рівень команди. На жаль, він таким не виявився.
А щодо договірних матчів, то з його боку була чітка гарантія того, що у разі нашої зацікавленості він готовий пройти детектор брехні та будь-яку процедуру, яку ми йому могли запропонувати. Він був на 100% відкритий і висловлював готовність довести свою невинність у тому, у чому його звинувачували. Тому було ухвалено позитивне рішення.

— Ви сказали, що він таким не виявився. Що ви маєте на увазі?
— У нього дуже складний характер, він закритий, він важко йде на контакт, досить швидко здається після якихось невдач.
Монарьов, працюючи в дублі, зумів налагодити з ним непоганий контакт, вони мали порозуміння. Коли він став головним тренером, почав його частіше підпускати до основної команди. Вже за іграм я не пам'ятаю, коли саме Калінін грав, але навіть Роман Геннадійович сказав про те, що з хлопцем щось не те. Навіть налагодивши з ним контакт, все одно у них не було нормального діалогу. І ось він дав йому один шанс, дав другий шанс, він ними не скористався. І якось він сам підштовхнув до того, щоб зрештою розлучитися.

— В одному з інтерв'ю ви сказали, що Євген Чумак не виправдав ваших надій…
(Перебиває — прим. П.Т.) Так, він ще й надій Карпат не виправдав…

— Що сталося з ним?
- Складно сказати. Я думаю, що він певною мірою спіймав зіркову хворобу, тому що Динамо його почало підпускати до основи, він ще й забив в одному з перших матчів. Плюс, звичайно, досить велика заробітна плата як для молодого футболіста. Це не сприяє дисципліні. Навпаки, це трохи розхолоджує та відволікає від основних завдань футболіста. Я гадаю, що з цим пов'язано.

— В іграх та тренувальному процесі він поводився спокійно?
— У тренувальному процесі він насправді працював, відпрацьовував. Щодо тренувань до нього претензій не було. А ось на футбольному полі… Я хочу сказати, що ті матчі, які він за нас зіграв, не віддавався до кінця футболу. Український чемпіонат досить жорсткий, у ньому багато брудних прийомів, і найчастіше потрібно у відповідь зіграти жорстко, показати якісь вольові та бойові якості. У Жені ці якості є, але десь він побоявся підставити ногу, десь побоявся жорстко піти в стик, десь полінувався добігти, допрацювати. Чому? Не знаю. Але факти такі були.

— Чому Зірка віддала в оренду найкращого бомбардира осінньої частини чемпіонату Артема Фаворова?
— Хлопцю треба розвиватись. У нас з ним була домовленість про те, що якщо він матиме можливість і бажання перейти в інший клуб чи інший чемпіонат, ми його не утримуватимемо. Ось, у нього це бажання з'явилося, і ми виконали свою домовленість, надавши можливість проявити себе в іншому чемпіонаті.

— Досвідчені і відносно відомі гравці, на кшталт Екіси, залучалися до команди за рахунок високих зарплат?
- Ні. Ви знаєте, у всіх гравців у клубі зарплати приблизно однакові, і я радий тому, що можу всій Україні показати, що достатньо класних та кваліфікованих футболістів залучити не за космічні гроші, як це робить Динамо та Шахтар.


— Розкажіть, яким бізнесом ви займаєтеся.
— Основний напрямок — це агробізнес. Компанія має досить великий фонд землі, яку ми обробляємо. Є низка заводів, які переробляють олійні культури, великий автопарк, є свинокомплекс.
Зараз також є ціла низка проектів, які лише починають розвиватися. Один із найбільших проектів, на даний момент - це будівництво фабрики з виробництва качки. Це досить великий проект, інвестиції в який оцінюються у 100 мільйонів доларів. Він розрахований на виробництво понад 30 тисяч тонн м'яса на рік. Це найбільше виробництво на пострадянському просторі.

— В інтернеті читав про вас багато інформації, від якої волосся стає дибки. Багато брехні?
- Про мене? Я не знаю, про яку інформацію ви кажете.

— Найстрашніше — це те, що ви людину замовили…
— Замовив людину? Щоб його ліквідувати? Ви зараз чекаєте, що я вам скажу, чи це правда чи ні?
Ви ж знаєте, в інтернеті є різні ресурси. Є ті, що дорожать своєю репутацією, є ресурси, які заробляють на чорному піарі гроші, а є такі, що створюються спеціально, щоби когось облити брудом. І там не те що журналістів, там і господарів неможливо знайти. Ті люди, які мене знають, у них є думка про мене, як про людину. Напевно, у них краще запитати, чи міг я когось замовити чи не міг.

— Напередодні інтерв'ю прочитав про те, що вас пов'язують із фіктивними кредитами на суму 300 мільйонів доларів в Ощадбанку та Укрсоцбанку. Розкажіть про цю ситуацію.
— Там жодної ситуації немає. У 2015 році частина бізнесу була продана, і нові власники, які купили компанію для того, щоб не повертати кредити державним банкам, почали на старих власників (зокрема й на мене) спихати всю відповідальність. Хоча в момент, коли ця частина бізнесу продавалася, вони чудово розуміли, які там існують кредити і якісь інші питання. Тому це не варто брати до уваги чисту монету, а розуміти те, що люди таким чином просто заробляють гроші.

— Чи часто до вас люди звертаються з інвестиційними пропозиціями?
— Ну, звертаються, так.

— Найдикіша інвестиційна пропозиція, яка вам надходила?
— Зараз, наприклад, розглядається проект із вирощування личинок жуків певного виду та подальшої переробки цих личинок у протеїнові батончики для здорового харчування. Не знаю, дика, не дика ідея, але досить екстравагантна.

— На якому етапі переходу на європейський вектор розвитку перебуває Зірка зараз?
— На даний момент ми знаходимося в самому зародковому стані. Є багато критеріїв, щодо виконання яких я вважатиму цей проект успішним. На сьогоднішній день ми на самому початку. Створюється внутрішня система управління командою та інформаційних технологій у команді. Зараз багато зусиль прикладається до того, щоб усі процеси всередині команди були автоматизовані, комп'ютеризовані, щоб можна було мати легкий доступ з телефону, з планшета, з ноутбука до інформації, яка потрібна мені або головному тренеру, або тренеру академії, різного рівня співробітникам. Ось цим зараз ми займаємось.
Я зараз спілкуюсь із двома компаніями, з якими обговорюю партнерство в рамках футбольного клубу Зірка. Це іноземні компанії, одна з них – китайська. Ви знаєте, що у Китаї зараз футбол переживає бум. І є компанія, яка зацікавлена в тому, щоб інвестувати у футбольний клуб Зірка. Йдеться про інвестиції і в інфраструктуру, і в розвиток, вибудувати партнерські відносини між українським та китайським футболом. І ось над цим я зараз дуже працюю. І я бачу в цьому напрямі для Зірки досить великі та райдужні перспективи.

— Про яку суму інвестицій йдеться?
- Це великі суми. На сьогоднішній момент я оцінюю футбольний клуб Зірка у 15-20 мільйонів доларів. У контексті цього партнерства, я говорю про суми, які можна порівняти з вартістю клубу.

— На скільки років розраховано ваш план розвитку клубу?
— На даний момент це сім років.

— Якою ви бачите Зірку за 5 років?
— Напевно, у груповому етапі Ліги Європи.

— Зірка для вас — це бізнес-проект чи хобі?
— Я не бачив, щоби в Україні футбол приносив комусь гроші. Тому, мабуть, це більше за хобі.

— Чи можливо в українських реаліях побудувати клуб, який окупатиметься?
— У принципі реально, але досить важко. Знову ж таки, бо не все залежить від тебе. Якщо йти шляхом, яким йшли українські клуби ще 4-5 років тому, коли ми скуповували легіонерів за будь-яку ціну, і не важливо, яку зарплату їм платити, бо є хороші спонсори чи власники. Ось за таким принципом однозначно не може бути український клуб прибутковим. Треба порівнювати зарплати з тими доходами, які потенційно клуб може отримати.
А щодо прибутку, то це теж складний момент. Бо якщо ми, наприклад, подивимося на англійський чемпіонат, то суттєва стаття доходу будь-якого клубу — це телетрансляції. Телетрансляції зараз нічого практично українського клубу не приносять. Це мізер. Ось у нас відпала одна стаття доходів.

Наступна: рівень доходу середньостатистичного англійця на порядок вищий за рівень доходу українця. Відповідно, прийти на матч і заплатити 20 фунтів і прийти на матч, і заплатити 20 гривень… Ось тут прибуток теж набагато менше. Відповідно купити шарфик за 10 фунтів або за 15 євро десь у Німеччині і тут купити шарфик за 50 гривень — різні речі. Українець, прийшовши на стадіон, на жаль, не може дозволити витратити собі стільки грошей, скільки витрачає англієць, німець чи голландець. Мінус - друга стаття доходів.

І залишається у нас третя стаття — трансфери та правильна селекція, яка у будь-якому європейському клубі становить близько 30% доходу всього клубу. Виходить так, що у нас, щоб команда була прибутковою, ця складова має перекривати всі 100%. Це не реально.

— Найгучніший перехід футболіста до Зірки, який міг відбутися, але не відбувся?
— (Сміється — прим. П.Т.) Коли в літнє міжсезоння почалися ці проблеми у Дніпрі, розглядався варіант… Я не скажу, що там були переговори, але був дзвінок Ротаню про те, щоб він приєднався до Зірки. Йому були озвучені умови, на що він відповів: «Я спочатку поспілкуюся зі своїм керівництвом, а потім ухвалю рішення». Але відповів він відмовою.

— Що в нашому футболі вас найбільше бісить?
— Ви знаєте, не в українському футболі мене бісить… Навіть не бісить, а я не розумію, чому клуби Прем'єр-ліги, Першої ліги не можуть дійти якогось консенсусу. Всі вважають себе «намбер ван», топ-клубом, і ніхто не хоче говорити один з одним. Я розумію, що можуть бути якісь розбіжності у президентів клубів, але чому мають бути у керівництва того чи іншого клубу між собою розбіжності?

Я побував на одному засіданні Прем'єр-ліги, де були присутні усі представники клубів. Це дитячий садок. Конструктиву ніякого, кожен хоче свої п'ять копійок вставити, якусь незрозумілу позицію відстояти... Навіщо? Навіщо? Це маячня. Треба йти до того, щоб розмовляти, щоб шукати якісь компроміси друг з одним. Тоді буде простіше і з продажем прав на трансляції, тоді буде простіше у якихось інших моментах. Ось це я б виправив в українському футболі.

— Судячи з ваших слів, ви у футболі всерйоз і надовго.
- Ну напевно.

— Чи може статися щось таке, після чого ви перестанете фінансувати Зірку?
— Ні, припинити фінансувати Зірку в мене рука не підніметься, бо це для мене як дитина. Скажімо так, у цьому світі все, що обчислюється грошима, купується та продається. Тому, напевно, якщо прийде якась зацікавлена людина, така ж хвора на футбол, як і я з пропозицією: «Давай я в тебе цей клуб викуплю і буду готовий вкласти в нього таку суму, щоб клуб розвивався швидше, ніж він буде розвиватись з тобою» — я подумаю над цим.

Можливо, прийму таку пропозицію. Але всесвітньо, щоб мені це набридло, щоб я розвернувся, плюнув, закрив на ключ стадіон і всіх вигнав — ні, такого ніколи не буде.

Джерело: sportarena.com

Read 3053 times Last modified on Субота, 04 березня 2017 19:58

Написати коментар

Правила додавання коментарів


FORM_CAPTCHA
Оновити Captcha