Вход или Регистрация | Забыли пароль? |

Футбол Баскетбол Бейсбол Легкая атлетика ФСО Спартак Олимпийские игры
Экономное отопление для дома
Андрей

Андрей

Как бы сегодня не завершился ответный полуфинальный матч ЛЕ Днепр-Наполи, то, что сделали подопечные Мирона Маркевича - подвиг. Нет, не подумайте, что я уже списываю днепрян со счетов (как раз я считаю, что шансов у них сегодня больше, чем у неаполитанцев, примерно 60 на 40%), просто констатирую, что при всех сегодняшних раскладах, ситуации в стране, тех трудностях, с которыми днепропетровцы столкнулись еще на групповом этапе, по укомплектованности клуба по сравнению с теми же "Наполи", "Фиорентиной" и "Севильей", выход "Днепра" в полуфинал - действительно героический поступок. Они уже победители. Их не будут критиковать за фиаско так, как это будут делать в той же Италии или Испании. И это с психологической точки зрения должно раскрепостить наших ребят. Хотя игры "шашки наголо" от команды Маркевича тоже сегодня ждать не нужно. Ведь есть реальнейший шанс зацепится за результат и пройти в финал. И, думаю, футболисты сделают все возможное ради этого финала. Даже если будет автобус у ворот Бойко, даже если днепряне сыграют хуже, чем в Неаполе, их возможный выход в финал затмит не совсем яркую игру. Потому что "игра забывается, а результат остается". Чтоб там не говорил Леоненко, но и "Бавария" играла в этом сезоне зрелищно, но до финала дойти не смогла... Мы не из "топовых" футбольных держав, мы не выходим каждый год в полуфиналы-финалы еврокубков. Поэтому сегодня главное результат, как главным он будет и в финале. И этот "Днепр" способен его добиться. Какой будет игра - вопрос уже другой.

Ну а если итальянцы сегодня все же возьмут верх, прочтите то, что я написал выше. И как бы не завершилось это противостояние, я уже чувствую гордость за наш "Днепр", который, не смотря ни на что, готов к новым подвигам. 

P.S. Сегодня как никогда спокоен. Не волнуюсь так, как за "Динамо" в играх с "Генгамом", "Эвертоном" и "Фиорентиной" и как за тот же "Днепр" в матчах с "Олимпиакосом", "Аяксом" и "Брюгге". Думаю сегодня мы.. в общем, не хочу спугнуть удачу, поговорим уж лучше после игры. А пока делайте как я: сохраняйте спокойствие и просто любите "Днепр". Ну а те, кто будет на "Олимпийском", должен стать настоящим 12-м игроком днепропетровцев, ведь помощь болельщиков в сегодняшней битве им будет просто необходима. 

Понедельник, 13 Апрель 2015 19:03

Зачем "Шахтеру" иностранцы?

А в самом деле, зачем? Сегодня наши пацаны хоть и уступили в финале Лиги Чемпионов (U-19), хоть и выглядели чуточку слабее сверстников из "Челси", но, думаю, показали всему миру, что "Шахтер", прежде всего, украинская команда, которая умеет играть в футбол. Украинские ребята дошли до финала юношеского ЛЧ, где также боролись и имели шанс стать чемпионами.

Помню, подобного успеха украинские футболисты добились в 2009-м году, выиграв домашний (который, кстати, проходил в Донецке и Мариуполе) чемпионат Европы (U-19). С тех пор засверкали звездочки Богдана Бутко (который сыграл за национальную команду на Евро-2012), Сергея Кривцова (добротный защитник, который так и не получает шанса у Луческу), Дениса Гармаша, Сергея Рыбалки, Виталия Виценца. С той команды как минимум Гармаш заявил о себе очень серьезно. Снова турнир для футболистов, не старше девятнадцати, снова успешное, не смотря на поражение в финале, выступление команды. О нескольких игроках "Шахтера" уже заговорили журналисты, а скауты, уверен, положили глаз (по своим выступлениям очень понравился Коваленко).

Что же делать теперь? Работать с этими юношами, ведь минимум три-четыре человека из этой команды - будущее украинского футбола. Но, почему-то кажется, что при Мистере они своего шанса не получат. Луческу если и работает с молодежью, то только с бразильской. Его трудно в этом обвинить, ведь его команда на протяжении многих лет показывает отличный футбол и дает результат, но, как показала все эта кампания юношеской команды "горняков", наши то ничем не хуже!!!  

Сегодня стал модным термин "украинизация". Коснулся он и футбола (как пример тому, "Металлист", "Черноморец" да и другие). Хочется видеть украинцев и в "Шахтере". Причем не только на позиции вратаря и защитника, ну и, в лучшем случае, опорника, а и на острие атак, надо же воспитывать новых Шевченко, Коноплянку и Ярмоленко! У клуба такой потенциал, академия растит талантов, а они не играют. Два варианта - либо аренда и новый вызов, а потом возвращение домой за пару миллионов, либо ожидание на скамье своего шанса, который может и не настать. 

Но чтобы давать шанс молодежи, Ахметову нужно в корни менять подход к развитию клуба, менять тренера, менять многое. Да и разве сейчас это возможно? Думаю, ему сейчас явно не до этого. Просто хочется, чтобы парни не затерялись, ведь наши действительно ничем не хуже футболистов европейских топ-клубов. Знаете в чем прибавили наши молодые игроки? У них нет комплексов, что они не способны обыграть тот же "Челси", "Арсенал" и других. Наши пацаны выходят и доказывают, что могут играть в финале ЛЧ, они переросли боязнь, они верят в собственные силы. Конечно, еще нет опыта, еще многому нужно учится. Но таланты у нас есть, теперь главное их сохранить и реализовать весть потенциал, который у них есть. И тогда финал уже взрослой Лиги Чемпионов с участием украинского клуба не заставит себя долго ждать. Я в это искренне верю))) 

П.С. Спасибо ребятам за это приключение) Теперь то же самое (только с победой в финале) они должны сделать через пару лет уже на взрослом уровне)) 

Легко любити Україну до глибини душі, спробуйте любити її до глибини власної кишені (визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист Євген Чикаленко).

Переглянув ефір "КІТу" за 02.02.2015 (https://www.youtube.com/watch?v=ZiY6KIoN2RA), де Андрій Богданович, Євген Савранський та Юрій Ілючек обговорили невтішну тенденцію (відсутність фінансування споривних медіа), яка підкосила декілька провідних спортивних видань України. Згадали вони й колись популярну місцеву газету "Спорт-Ревю", якої сьогодні вже не знайти на вітринах місцевих газетних ларків. Чому так сталося? В ефірі дали відповідь на це питання - були люди, зацікавлені в її знищенні. Якщо сьогоднішня економічна криза відчутно б'є по спорту і, відповідно, спортивним медіа, то "Спорт-Ревю" "списали" ще у відносно "стабільному" 2013-му році. Та не про це зараз.

Війна, який спорт?

Сьогодні популярною і вже, мабуть, штампованою фразою стає твердження, що варто думати про війну, туди вкладати, заради того працювати, а нашим хлопцям-військовим допомагати. Це дійсно так. Без наших мужніх людей, які сьогодні відстоюють Донбас, страшно уявити, де б ми були. Мабуть, "новосєрбієй" чи якоюсь окраїною "великой Рассеи". Проте щодня ми бачимо інформацію, що прості українці (не меценати, не генерали, не політики), прості волонтери везуть на фронт усе: від їжі - до зброї. Якщо ж наші політики їдуть туди - це піарне дійство спостерігає вся Україна. Дійсно, варто у будь-який можливий спосіб підтримувати наших хлопців, боронити нашу землю. Проте це не привід, щоб руйнувати інші сфери суспільного життя, однією з яких, і далеко не останньою, є спорт. Особисто я знаю декілька спортсменів, які сьогодні перебувають в АТО.  І тим паче війна не привід, щоб казати, що на все інше немає коштів (у політиків їх ніколи нема). Війна рано чи пізно закінчиться. І що ми отримаємо? Руїну? Потрібно не лише будувати танки й укріплення, а й загартовувати власні тіла, і, звісно ж, дух. Спорт - це життя. І не важливо, чи це аматорський футбол, чи професійний бокс - це стимул, який мільйонам людей дає путівку в це життя. 

Нам потрібна здорова нація, чи ні?

Спілкуючись з президентом кіровоградської федерації хортингу (українське бойове мистецтво) Валерієм Вєхтєвим, я почув від нього думку, яка й досі в хорошому сенсі не дає мені спокою, вона звучала приблизно так: "Де наші соціальні проекти, яким ми хочемо бачити майбутнього українця, якими будуть наші діти, якщо ми їх не вчимо? Моя мрія - через спорт донести до кожної дитини, що вона - українець, вона має бути сильною, розумною, чемною, патріотичною, порядною людиною".

Спорт виховує, спорт мотивує, спорт додає здоров'я, спорт був, є і буде цікавим завжди. Питання в іншому. Вихвалятися своїми соціальними проектами можуть і люблять ледь не усі, хто має таку змогу. Якщо у нас так багато меценатів, то чому ми маємо так багато соціальних проблем, які досі не вирішено? Де ті далекоглядні бізнесмени, які вкладають гроші в команди? Вони є. Дяка Богу, Кіровограду ще гріх жалітися - новий футбольно-легкоатлетичний стадіон, амбіційна футбольна команда, стабільне фінансування. Ви вже здогадалися, що мова йде про ФК "Зірку". З іншими видами спорту ситуація дещо скрутніша. Проте, все одно, наче фінансують, наче розвивають. Тоді чому інтерес до спорту такий низький, що закриваються спеціалізовані ЗМІ? 

А звідки дізнаватися про спорт?

А звідки взагалі дізнаватися про життя? ЗМІ... Формула проста: щоб спорт був цікавим широкій аудиторії, потрбіно її інформувати про спортивні події. Спортивна журналістика (як і левова частина інформаційних медіа) дійсно є соціальним проектом, вона не принесе мільйонів. Спортжурналістика - перспектива. Це перспектива того, що на футбол прийде більше глядачів, що до академії, ДЮСШ записуватиметься більше дітей, що підтягнеться глядач, який платитиме кошти за спорт. Так із соціального проекту - перспективи - можна зірвати справжній джекпот. Було б кому над цим замислитись. Спортивна журналістика мотивує спортсменів (які стають відомими не лише завдяки власній праці, я й правильній новинній подачі), заохочує глядачів, розвиває це суспільство у спортивному напрямку. Тому дуже неприємно сьогодні спостерігати, як валяться команди, розпадаються редакції. Чому так? Бо всі хотять сьогодні й зараз. Навіть соціальні проекти виступають як піар. Одні спекуляції, до діла - зась. Ми можемо говорити про любов до спорту, а на ділі він вмирає. Риба гниє з голови. Якби це амбіційно не звучало, саме спортивна преса є тією "головою", яка частково творить спорт і яка сьогодні починає підгнивати.

Це мій погляд не те, про що говорили в ефірі "КІТу", погляд пересічного вболівальника, можливо, хтось із цим не згоден. Проте я переконаний, варто відібрати медіа - життя зупиниться, спорт у цьому процесі не є винятком. Наостанок скажу, поки в Кіровограді не буде потужного спортивного ЗМІ, яке охопить хоча б більшу частину місцевих спортивних новин - високі результаті у спорті, може, й будуть, та чи знатимуть про них? Чи пам'ятатимуть їх? Спірне питання. Перефразовуючи класика, скажу: Легко любити спорт до глибини душі, полюбіть його ще й до глибини власної кишені. Це вже складніше...

 

 

"Кіровоградська правда" поспілкувалася з хлопцем, який зробив "коло пошани" на кіровоградському стадіоні під час матчу "Зірка" - "Олександрія". Матеріал читайте тут.

У неділю, 5-го жовтня в обласному центрі відбудеться центральний матч туру - дербі Кіровоградщини - кіровоградська "Зірка" прийматиме ФК "Олександрію".

Першого жовтня на офіційній сторінці сайту "Спортрепортер" у соціальній мережі "Вконтакте" стартувало голосування: "Як закінчиться футбольне дербі Кіровоградщини "Зірка" - "Олександрія", що відбудеться у неділю, 5-го жовтня у Кіровограді?". Наразі участь у голосуванні вже взяло близько 800 мешканців області. За даними опитування, більшість, а це 39,4% респондентів, вважає, що гра закінчиться розгромною перемогою "Олександрії". 30,4% відсотків опитаних переконані, що підопічні Володимира Шарана здобудуть у кіровограді мінімальну перемогу. І лише 14,5 відсотків людей вважає, що мінімально переможуть гравці "Зірки". Ознайомитись із ходом голосування, а також зробити власний прогноз можна за цією адресою: https://vk.com/id240998140?w=poll240998140_672 

Нагадаємо,всього команди провели між собою 17 ігор: 2 перемоги «Зірки», 7 нічиїх та 8 перемог олександрійської команди, м’ячі 15-30=-15 - на користь «Олександрії».

 

Среда, 01 Октябрь 2014 01:02

Оцінки гравцям «Шахтаря»

Лічених секунд не вистачило «гірникам», аби відсвяткувати першу перемогу в груповому раунді Ліги Чемпіонів. Загалом, донецька команда провела високий за якістю гри матч, проте в окремих епізодах деякі гравці «Шахтаря» зробили доленосні помилки, які вкрали перемогу у хлопців Луческу. Пропоную власне бачення якості гри футболістів, оцінивши їхні дії на полі за десятибальною шкалою. Таке вирішив зробити вперше, тому приймається будь-яка критика, коментарі, побажання і т.д.))

Андрій Пятов – 7.0 – такий високий бал наш земляк отримує через те, що там, де мав виручати – виручив. Ще у першому таймі потягнув пенальті, що змінило хід зустрічі, додавши впевненості гравцям «Шахтаря», а от у португальців у той момент колінки трішки затремтіли. У моментах з пропущеними голами Андрій не мав шансів врятувати команду (хіба що, коли ледь не потягнув другий одинадцятиметровий), два голи захист «гірників» привіз сам собі.

Даріо Срна – 5.5 – сьогодні на полі не було видно звичного капітана «гірників». В атаці Срна особливо не запам’ятався. У грі один в один хорват діяв надійно, а от вчасно повертатися у захист встигав не завжди – перший пенальті гравці «Порту» заробили, пройшовши до карного майданчику саме із зони Даріо.

Олександр Кучер – 5.0 – все ж таки більше антигерой, ніж герой. Центральний захисник збірної України на пару з Ракицьким достатньо напомилявся у цій зустрічі. І перший пенальті заробив, заплівши ноги Браімі, і у другому пропущеному м’ячі власної команди став одним з антигероїв епізоду, дозволивши разом все з тим же Ярославом Ракицьким майже безперешкодно забити Джексону Мартінесу другий гол. Проте перше взяття воріт гостей організував саме Олександр. Він вдало запресингував у штрафному майданчику «Порту» Торреса та відпасував на Тейшейру, який заштовхав круглого вже у пусті ворота.

Ярослав Ракицький – 3.0 – двічі грав руками у власному штрафному майданчику. Та якщо в першому випадку арбітр цього не помітив, то у другому – назначив пенальті, яке згодом реалізував Мартінес. У другому взятті воріт тому ж Мартінесу програв боротьбу, дозволивши забити другий гол. Цю гру Ярослав провалив.

Азеведо – 5.0 – бразилець часто загравався, не віддавав вчасно паси і майже не загрожував воротам суперників. У захисті відіграв більш-менш стабільно, без помилок, проте постійно намагався обіграти суперника, що у матчі з більш кваліфікованою командою, клубом топ-рівня, йому навряд чи вдасться зробити.

Фернандо – 6.0 – в центрі поля зв’язка Фернандо-Степаненко відіграла надійно. Та й гравці обох команд не затримувались у центрі, граючи довгими передачами та швидко перебігаючи поле у контратаках.

Тарас Степаненко – 6.5 – те саме стосується і Степаненко за винятком того, що Тарас частіше ходив вперед, частіше відгравав супротивників та змушував португальців на собі фолити.

Алекс Тейшейра – 6.0 – протягом усієї зустрічі був майже непомітним, проте в потрібний момент опинився в потрібному місці і відзначився забитим голом.

Дуглас Коста – 5.5 – часто-густо «стягував ковдру на себе», загравався, неточними пасами зіпсував декілька перспективних контратаках. Не зважаючи на все це, виконав значний обсяг роботи і добряче «накормив» захисників «Порту».

Тайсон – 6.5 – був одним з кращих у складі «гірників». Постійно створював небезпеку біля воріт суперників, організовував моменти для партнерів по команді і встигав ще й відіграти у захисті.

Луіс Адріано – 5.5 – протягом усього матчу був непомітним, проте дочекався свого моменту і забив гол. Був пасивним у відборі, мало і відверто невдало відкривався і загалом провів невдалий матч. За такої гри бразильця у Гладкого є реальний шанс посадити Адріано на лавку, посівши його місце у стартовому складі.

Ілсіньо – 6.0 – на 75-й хвилині зустрічі вийшов на заміну замість Тайсона і взяв участь у гольовій атаці, яку завершив Адріано.

Бернард – 6.0 – на 79-й хвилині гри змінив Дугласа Косту та відзначився результативним пасом на Адріано.

П.С. «Львів-Арена» вдало замінила «Донбас-Арену», гірники вдало розпочали гру, вдало її вели і у підсумку невдало її закінчили, проваливши кінцівку зустрічі. Найслабкіша ланка в матчі – захист. Як не прикро визнавати – Кучер і Ракицький сьогодні подарували нічию «Порту». Воротар, а також флангові атакуючі гравці провели вдалий матч, проте в цілому півзахист нема з чим вітати. Під кінець гри «Шахтар» глибоко сів на власній половині поля, що й стало причиною двох пропущених голів. Варто було продовжувати грати у свою гру, а не замикатися, в надії, що гру вже зроблено. Тому за результат гри «гірники» мають звинуватити тільки себе, це Ліга Чемпіонів, а не чемпіонат України, тут помилок не вибачають. Тому моя оцінка всій команді – 5.5. Далі чекаю ваших коментарів. Думаю, багато хто може не погодитись зі мною, у такому разі чекаю від вас аргументів)))

 

Когда-то читал в прессе, что "Зирка" и английский "Брэдфорд сити" клубы-близнецы (похожая клубная символика, форма), а болельщики даже когда-то встречались вместе, обменивались сувенирами и т.д. Посмотрел на их стадиончик и понял, что нам есть к чему стремится. Хочу видеть центральные трибуны "Зирки" (там, где 10-й сектор), как на фото в этом материале.

Прочитал материал Юрия Илючека на "УЦ" и "Спортрепортере" про перемены, которые уже начались в моем любимом клубе. Обновленный стадион (легкоатлетическое ядро, освещение, + два новых тренировочных поля, новый газон на основном, новые сидения, новое табло... хотелось бы, чтобы еще и небольшую крышу смастерили над центральными трибунами, тогда вообще стадион-красавец у нас будет))), амбициозные планы на следующий сезон - выход в Премьер-Лигу. Признаюсь, что раньше я в это все не сильно верил, но когда работа сдвинулась с места! И пусть второй половины футбольного сезона в Кировограде не будет (хотя всех желающих все же будут возить на игры "Зирки"), оно того стоит. В следующем сезоне мы уже будем на обновленном стадионе, где, верю, наша команда будет демонстрировать зрелищный футбол!

Не думал, что когда-нибудь увижу реконструкцию на нашем стадионе, это воистину исторический момент!

Остальные фотографии можно посмотреть на официальной страничке "Зирки" "Вконтакте".

Понедельник, 23 Декабрь 2013 00:29

Аллегри, ты пьян, иди домой...

"Интер" победил "Милан" - 1:0. Но лучше команда Маццари уж точно не выглядела. "Сине-черные" порой уступали в желании, но за счет отлично выбранной тактики своего настваника смогли добыть заслуженную победу. Учись, Аллегри. У "россо-нери" все есть (с учетом зимних трансферов, которые уже состоялись), чтобы добится успеха. По подбору игроков "Милан" должен ставить перед собой и добиватся наивысших целей. Но тренер... Руки Аллегри в команде не видно, от того и унылая игра такая. Желание есть, а игры - нет. Нужен новый тренер, иначе "красно-черным" придется бороться в этом сезоне за виживание. Уж страшно подумать, что с ними в ЛЧ сделает "Атлетико"... 

В началоНазад12ВперёдВ конец
Страница 1 из 2
Галерея Світла, Интернет-магазин светотехники

Доставка цветов в Кропивницком

Аромат дерева - товары для копчения