Футбол Баскетбол Бейсбол Легка атлетика Олимпійські ігри

 

Останні новини

Четвер, 14 квітня 2022 10:52

Андрій П'ятов: «Футбол Росії? У них є своя зомбо-ліга – ось, хай там і грають»

Автор: 
Rate this item
(3 votes)

Вихованець кіровоградського футболу, воротар донецького «Шахтаря» та збірної України Андрій П'ятов дав « КОМАНДЕ1 » інтерв'ю на тему війни, але й не оминув уваги справи футбольні в нинішніх умовах.

— Андрію, «Шахтар» розпочав серію благодійних матчів, а ти граєш у спарингах за «Металіст». Можеш пояснити чому?

- Все просто. Після того як я привіз свою сім'ю до Антальї, мені потрібна була деяка година для того, щоб допомогти дружині налагодити побут, організувати всі процеси, пов'язані з життєдіяльністю дітей. Крім того, три тижні я майже не тренувався, тому не міг одразу потрапити до ігрового ритму. Тож я вирішив підтягнути фізичну форму тут, у Турції, де тренується харківський Металіст.

— Як тобі прийняли в цій команді?

- Чудово. З її головним тренером, Олександром Кучером, ми разом зіграли майже дві з половиною сотні матчів. Він – мій кум, отже налагоджувати стосунки не доводилося. У роботі Кучера бачу багато напрацювань, які були у Мірчі Луческу. Давно знаю та поважаю тренера воротарів харків'ян Андрія Диканя, у якого теж цікаві тренування. У команді достатньо хлопців, з якими ми перетиналися у «Шахтарі» — Ярослав Ракицький, В'ячеслав Танковський, Руслан Фомін.

«У „Шахтарі“ нікого ніколи не ображали»

— Коли плануєш приєднатися до «Шахтаря»?

- У середу - 13 квітня. Гадаю, що зможу відправитися з командою до Польщі на матч із Лехією. Дивився трансляцію першого поєдинку з нашої благодійної серії, з Олімпіакосом, та переконався в тому, що це дуже добра справа. Був збентежений атмосферою напередодні та під час гри. Добре, що вдалося зібрати непогану суму, яка піде на допомогу нашій країні. На допомогу ЗСУ сьогодні це справжні герої України.

— Капітан «Динамо» Сергій Сидорчук сказав, що читає більше позитивних, ніж негативних відгуків щодо виїзду команди за кордон. А ти?

— Так само. Кожен із нас, як каже Президент України Володимир Зеленський, має допомагати там, де він може приносити найбільшу користь. Звісно, ми добре розуміємо, що всі ми сьогодні займаємось одним справою, а не кожним своїм. Так, потрібно брати в руки оружня та ставати на захист країни. Футболісти, які відчули в собі такі здібності та таку волю, так і вчинили. Інші займаються волонтерською, фінансовою допомогою.

Важливо й те, що в «Динамо» та в «Шахтарі» майже всі збірники. Сподіваюся, що у червні все ж таки відбудуться матчі за вихід на чемпіонат світу. Потрапити туди у нинішній ситуації — це не лише спортивна місія. Це набагато більше. Тому наша підготовка піде лише на користь національній команді.

— Захисник «Шахтаря» Юхим Конопля зізнався, що ваш клуб перестав виплачувати заробітну плату. Це так?

— У цей час піднімати такі питання не потрібно. Йде війна — і ми маємо все розуміти та набратися терпіння. Отримувати все за контрактом у таких умовах це просто неможливо. У "Шахтарі" нікого ніколи не ображали. Клуб був, є та буде. У цьому немає жодних сумнівів. Але сьогодні футбол відходитиме на інший план — фашистські задуми одного людини змінили життя всіх українців.

Я ще не в команді, але з того спілкування, яке у нас було з гравцями, тренерами та персоналом, знаю, які там настрої. Нам треба триматися разом, бути однією сім'єю, якою зараз є вся наша Україна.

«Два дні провели на паркінгу – більше не витримали»

— Кожен із нас назавжди запам'ятає ранок 24 лютого. Яким він був для твоєї родини?

— Напередодні ввечері ми із дружиною були на презентації фільму Велика прогулянка. Після цього було інтерв'ю Катерині Осадчій, де вона багато питала про початок війни у 2014 році. Ми з Юлією їхали додому та згадували, як тоді все було. Як росіяни змусили нас залишити дім. Проте все одно не думали, що про п'яту ранку прокинемося від страшних вибухів та гулу літаків. Ми зрозуміли: це справжня війна. Щось неймовірне в наш час.

- Якою була реакція ваших дітей?

— Це, мабуть, були найстрашніші пояснення у моїй житті. Хоча старша донька, звісно, вже все розуміє. Що таке війна і хто такий путін.

Моє основне завдання було відправити сім'ю в безпечне місце. Два дні ми провели на паркінгу у будинку, де мешкають Сергій Кривцов та Сергій Сидорчук. Більше не витримали, бо коли чули всі ті вибухи, постійно дивилися на тони бетону, під яким знаходилися наші діти.

Виїхали на Західну Україну, а за тиждень за кордон. Я не міг відправити дружину одну з чотирма дітьми. Мене випустили, як багатодітного батька. Спершу була Румунія, а потім нас запросили друзі до Турції. Діти потроху адаптувалися. Для мене головне, що вони розуміють, яка зараз непроста ситуація, що треба слухатися та всім допомагати.

— Як ви відчуваєте, ви там надовго?

- Ми хочемо додому. Вся країна бажає нашої победи та смерті одного людини. Ніколи в житті не міг подумати, що про це говоритиму, але ж як інакше. Одна тварюка та купка його оточення тримають у напрузі весь світ. Звісно, цей план готувався протягом десятиліть, людям вбивали у голови потрібні думки.

Це якийсь страх! У тебе є інтернет, є можливість стежити за новинами з, м'яко кажучи, більш розвинених країн, а ти слухаєш одне й те саме. Ти не здатний самостійно щось аналізувати? Ти не видиш, що з 2014 року пропаганда втулює тобі навіть одних і тих самих акторів, які з'являються поруч із президентом? Ти не розумієш, чому твій вождь від тебе ховається? Сміх та гріх.

«Комусь подобається це дерьмо. Зате з грошима ... »

— Кожен росіянин тепер ворог?

— Кожен, хто мовчав та продовжує мовчати. Прості люди виходили на протести і їх одразу тихенько пакували. Але їх мало. Дуже мало. Вийшло б хоча б 10% населення — інша справа.

Здивувала поведінка більшості громадських людей, які якраз і могли підняти народ. Вони мене розчарували. Страшно було хоча б написати: Ні війні?

— Тобто, немає сенсу стукати до них?

— На жаль, це так. Це вторгнення планувалося давно, тому протягом багатьох років там переслідували та знищували всіх справді сильних людей.

— А як же футболісти? Серед них є такі, які на полі здатні вставити голову туди, куди деякі вставлятимуть ногу. Чому ж тоді в житті вони інші?

— Комусь подобається це дерьмо. Зате з грошима…

Знаєш, я впевнений, що вони будуть мучитися всю життя. Бачити фото з Маріуполя, Бучі, Харкова та інших міст — та мучитися. Діти виростуть, почнуть все розуміти, а що їм скаже батько. Я боявся, синку?

Не може бути нейтральної позиції. Не може! Ти або за війну, або проти неї. Потім уже буде пізно, і ви на всю життя залишитеся фашистами.

— Футболісти з недорозвинутої країни, здається, бояться висловити свою думку навіть щодо заборони проведення міжнародних матчів.

— Мене це найбільше здивувало. Ніхто і не пікнув. Значить, їх усе влаштовує. Нормальний спортсмен, який несе незаслужене покарання, відстоює свою позицію. Боротися за правду, за перемогу! Та хіба це спортсмени — це ганчірки.

Російських футболістів спробував захистити навіть головний тренер київського «Динамо». Тобі це здивувало?

— Мене дивує, коли про чиїсь слова запитують у когось іншого. Спитайте про це у самого Мірчі Луческу. Я, наприклад, трохи заблукав. За три дні прочитавши кілька інтерв'ю з різними точками зору. Гадаю, що там ще треба з перекладом розібратися, хоч я нікого не захищаю…

Країна, яка нападає та вбиває, не може ділитися на спортсменів та не спортсменів. Як вони там кажуть: Ми один народ? Їхні співвітчизники таке витворяють, а вони спокійно грають у футбол? Так не буває. Вважаю, що навіть після закінчення війни світ їх не пустити до сумісних змагань. Є зомбо-ліга – там і грайте.

«Олександр Петраков — щира, відверта та смілива людина»

Багато років ти збирав футболки воротарів, а зараз виставляєш їх на аукціон. Як справи з продажем майки Діда?

— Процес іде, до нього долучилося багато людей. Підтримав цю ідею і Андрій Шевченко, який грав разом із цим легендарним голкіпером з Бразилії. Не хочу відкривати всі карти, потім я про все напишу у своєму Інстаграм, але розповім вам одну історію…

До аукціону долучилася одна компанія, яка готова викупити футболку та повернути її взамін на майку збірної України з автографами всіх гравців. Сказали, що це не терміново, вони почекають. У такі моменти ти розумієш, що у нас неймовірна нація. І я нею пишусь.

— Таким чином футболка Діда залишиться у твоєї колекції?

— Ні, я її точно реалізую — це питання вирішено. А футболку збірної України, звісно, передам.

— Коли палитимеш майки російських воротарів?

— Так, нема чого палити (посміхається) . У 2009 році, після матчу у Кубку УЄФА з московським ЦСКА я спробував обмінятися з Ігором Акінфєєвим, але він, здається, відмовивши. Бог відвів.

Трофеї шотландських воротарів маєш?

— Девіда Маршалла, здається, так — ми грали проти Селтіка у Лізі чемпіонів у 2004 році. А від майки Крейга Гордона, який зараз основний у збірній Шотландії, не має.

— Скоро може з'явитися?

- Дай Боже. Але давайте не поспішати. Всі ми, звісно, бажаємо зіграти ці важливі матчі у червні та потрапити на чемпіонат світу. Втім, набагато важливіше, щоби закінчилася ця страшна війна.

— З головним тренером збірної на зв'язку?

— Так, ми постійно спілкуємось та підтримуємо нашого наставника. Олександр Петраков — щира та відверта людина, а ще дуже смілива. Міг поїхати, але залишився у Києві, і це викликає увагу.

Євген ГРЕСЬ, « КОМАНДА1 »

Read 258 times

COMMENTS_LIST_HEADER  

Richarddyeta
0 #1 Richarddyeta Четвер, 14 квітня 2022
dph что это

самая дешевая недвижимость в европе: https://consultings.work/ru/obzory/134-v-kakikh-stranakh-evropy-samaya-deshevaya-nedvizhimost.html

купить компанию в европе
sk словакия
зарплата врача в словакии
переезд в словакию с ребенком
внж это
BUTTON_QUOTE

Написати коментар

Правила додавання коментарів


FORM_CAPTCHA
Оновити Captcha