Футбол Баскетбол Бейсбол Легка атлетика Олимпійські ігри

 

Останні новини

Середа, 30 травня 2018 12:00

Так звідки взявся смуток

Автор: 
Rate this item
(4 votes)

Футбольні нотатки під Віктора Цоя

Цей сезон вийшов невдалим для «Олександрії» та абсолютно провальним для кропивницької «Зірки». А ось петровський «Інгульець», як мені здається, ще дуже шкодуватиме про те, що не «зачепився» за путівку в еліту саме в цьому чемпіонаті Першої ліги. Адже другого такого шансу у команди Сергія Лавріненка вже може не бути.

І якщо є порох, дай вогню.

Якщо говорити про олександрійців, то наприкінці вони все ж таки зібралися і завоювали «Кубок Престижу». Можливо, саме цей фінішний спурт у другій шістці переконав президента клубу Сергія Кузьменка продовжити ще на рік співпрацю із тренерським штабом Володимира Шарана. Впевнені, що Володимир Богданович і сам чудово розуміє, що з такими умовами для підготовки та міцною фінансовою базою його команда мала виступити значно краще. Але тут далися взнаки форсування форми під Лігу Європи на початку сезону, не зовсім вдала трансферна кампанія та травми провідних виконавців. Як наслідок старт чемпіонату видався провальним, а повернути втрачене, незважаючи на всі старання, так і не вдалося. І тут уже олександрійським уболівальникам стало зовсім тривожно, коли їхня команда, яка була за якихось 25 хвилин від групового раунду Ліги Європи і граючи розправилася на виїзді з самим «Шахтарем», балансувала в зоні перехідних матчів. Ось тут і почали розпускатися чутки про можливу відставку Володимира Шарана. Але недоброзичливці «городян» у цьому плані прорахувалися, оскільки це лише згуртувало гравців, і вони видали класний заключний відрізок. Тут, здається, і сам наставник олександрійців, шляхом спроб і помилок, знайшов той склад виконавців, який міг вирішувати конкретні завдання. І тут, на мою думку, ключовою стала перемога в гостях над львівськими «Карпатами», які спіймали кураж. І виграли наші земляки саме тоді, коли на них мало хто ставив. До цього моменту «леви» демонстрували злагоджену, осмислену гру, здобули чотири перемоги поспіль і, після провалу донецького «Олімпіка», що тонув, але не потонув, розглядалися, як реальні претенденти на 7-е місце.

І саме в цей момент олександрійці виявили той характер та самовіддачу, які завжди властиві командам Володимира Шарана. Не збентежило гостей навіть те, що львів'яни швидко вийшли вперед. Тут ми побачили ту саму «Олександрію», яка за грою переграла в гостях багатодосвідчений білоруський БАТЕ в Лізі Європи, хоч і не досягла тоді переможного результату. Зараз же Запорожан, Полярус та їхні партнери нейтралізували сильні сторони конкурентів, взяли гру під свій контроль і не тільки відігралися, а й вийшли вперед. І вся лиха львівська атака на чолі з головним відкриттям другої частини сезону Хорхе Карраскалем та Мар'яном Шведом, так нічого і не змогла вдіяти із солідними діями команди Володимира Шарана. Як на мене, клас виконавців олександрійців виявився вищим і вони в потрібний момент його продемонстрували. Як наслідок, після цієї поразки «Карпати» втратили свій кураж і лише в останньому турі уникли, як виявилося жахливих для представників еліти перехідних зустрічей із представниками Першої ліги. Ну а «Олександрія» повернула впевненість, властиву минулого сезону, коли була здобута путівка до Ліги Європи, і завершила сезон на переможній ноті. Причому, вже в наступному, після львівського успіху, матчі на «Ніці» у найважчому і завзятому протиборстві була повалена з мінімальним рахунком 1:0 кропивницька «Зірка». І це після трьох поспіль «сухих» дербі, коли господарів поля в принципі влаштовувала нічия. До речі, і поразка хлопців Шарана в цій дуелі не виглядала катастрофічною, бо далі вони б свою 7-му позицію все одно відстояли. Ну, якби грали наші команди в ті самі «договорянки», в яких їх, не надавши жодних доказів, звинувачують, то могли б вирішити між собою питання полюбовно. Але цього не сталося. «Олександрія» із «Зіркою» видали найкращу битву за кілька останніх років, яка рясніла небезпечними моментами, динамікою та інтригою до останніх секунд, де єдиний гол капітана Андрія Запорожана приніс вікторію господарям поля. До речі, ця невдача певною мірою вплинула і на підопічних Романа Монарєва, які потім провалили кінцівку сезону.

Ну а «Олександрія» показала, що потенціал цього складу виконавців є і він нічим не гірший, ніж «Маріуполь» або «Верес», які грали в шістці кращих. Щоправда, без посилення вирішувати озвучені Володимиром Шараном завдання на майбутнє – боротьба за зону єврокубків – буде все ж таки складно. Тут треба говорити про забивний центрфорвард, якого, після відходу Романа Яремчука, дуже бракувало. Артем Сітало, який прийшов із «Зірки» взимку гарний у підіграші, виконує просто величезний обсяг чорнової роботи, але ось на роль головного бомбардира не тягне. Як, зрештою, і Віталій Пономар.

Хоча з добрими забивними нападниками в Україні взагалі біда, якщо на роль основного форварда національної збірної знову розглядається Євген Селезньов, а найкращими бомбардирами національного чемпіонату стали «гірники» – аргентинець Феррейра та бразилець Марлос. І лише третім фінішував номінальний хавбек Циганков із київського «Динамо». Тож Володимиру Шарану та його помічникам потрібно буде дуже постаратися для того, щоб відшукати свого центрального нападаючого. Зрозуміло, що потрібні точкові придбання і на інші позиції для збільшення конкуренції, але проблема не стоїть так гостро.

Втім, часу на підготовку до нового сезону у зв'язку з чемпіонатом світу буде трохи більше і сподіватимемося, що якісне посилення «Олександрія» таки отримає. Тим більше, що резерв є чудовим. Досить нагадати, що рік тому юні олександрійці фінішували другими у чемпіонаті U-19, поступившись лише одноліткам із київського «Динамо». А вже цього сезону відзначилися дублери ФК «Олександрія», які стали бронзовими призерами в чемпіонаті U-21, пропустивши вперед у турнірній таблиці лише конкурентів із «Шахтаря» та «Динамо».

Тож якщо все у ФК «Олександрія» піде за планом і станеться невелике перезавантаження, то, виходячи зі складу учасників майбутньої Української Прем'єр-Ліги, команді Володимира Шарана цілком під силу виконати задумане, а там, дивишся, і на бронзу замахнутися. Адже змогла безгрошова «Ворскла» на ентузіазмі і характері стати третьою. Так чому б «Александрії», яка міцно і надійно стоїть на ногах, не повторити успіх полтавців. Ну, як то кажуть, буде день – буде їжа.

У наших очах зоряна ніч, у наших очах втрачений рай.

Саме так можна оцінити стан уболівальників кропивницької «Зірки» після жахливого другого матчу з чернігівською «Десною», в якому підопічні Романа Монарєва поступилися третій команді Першої ліги. Так, після втрати цілої групи провідних виконавців (Бацула, Сітало, Щедрий – влітку і Качараба, Артем Фаворов, Есеола, Сесе Пепе – взимку. Французький центрбек, щоправда, повернувся, але абсолютно розібраний і так жодного разу більше не зіграв) провести справді якісне посилення тих позицій, які того вимагали, не вийшло. Так, не було у кропивничан такої комфортної зимової міжсезонної підготовки, як у всіх конкурентів, які готувалися за кордоном.

Так, були суттєві проблеми зі складом, коли «лазарет» був переповнений і зіграти навіть два матчі стабільним підбором виконавців не вдавалося. Але при цьому навіть вводячи в основу молодих хлопців команда Романа Монарєва не виглядала безнадійною. Щоправда, про попадання в першу шістку вже на середині турнірного шляху ніхто не вів, але й серед безнадійних аутсайдерів кропивничани не значилися. За всіх проблем зі творенням та результативністю деякі важливі матчі «зіркові» витягували за рахунок самовіддачі, характеру та бажання досягти позитивного результату. І коли боротьба вступила у вирішальну стадію, «Зірка» навіть претендувала на 7-8 місце. Тут всім допоміг донецький «Олімпік», який «розбазарив» дуже солідну перевагу. І саме після виїзної, а трохи згодом і домашньої перемоги над підопічними Романа Санжара, а також вікторії над одеським «Чорноморцем» у рідних стінах «загремів реальний промінчик надії», що вдасться зберегти прописку в еліті без додаткового нервування.

І ось тут була та сама прикра поразка від «Олександрії», коли можна було розраховувати на нічию. Але й при цьому все залишалося в руках самих футболістів та тренерів «Зірки». Адже успіх у домашньому принциповому протистоянні з «Карпатами» вже давав додаткові козирі Пасту, Чичикову, Петрову, Білоногу, які звалили на собі тягар лідерів, а також їхнім партнерам. Але повторити переможний порив земляків-олександрійців у вирішальний момент кропивничанам не вдалося. Не вистачило впевненості у вирішальні моменти та психологічної витримки. І далі команда зламалася і просто розвалилася. Не стали істотною підмогою французькі легіонери, за винятком, можливо, Арно Геджа, що реально додав. А Адель Гафаїті, який став основним центральним захисником, реально підвів команду у двох заключних протиборствах з тими ж «Карпатами», коли незрозуміло навіщо зіграв рукою у власному штрафному майданчику, і «Чорноморцем», коли втратив позицію і дозволив одеситам забити єдиний вирішальний гол.

Але навіть фінішувавши на 10-й позиції в УПЛ, «Зірка» залишалася номінальним фаворитом у суперечці з чернігівською «Десною», яка в останній момент, у грі з «Інгульцем», таки «вирвала» третє місце у Першій лізі. Хоча тривожні побоювання у вболівальників кропивничан були. Адже команда Олександра Рябоконя, який свого часу встиг пограти в кіровоградській дружині, за складом виконавців та якістю гри виглядала набагато сильніше, ніж київський «Арсенал», що пробився в Прем'єр-Лігу безпосередньо, і ФК «Полтава», який ще здивує всіх у домашній битві із «Чорноморцем». Але навіть у страшному сні нікому із шанувальників «Зірки» не могло наснитися те, що матчі з чернігівцями закінчаться таким кошмарним результатом.

Можливо найближчим часом ми почуємо пояснення причин події від наставників нашої команди та керівництва клубу. Вже в нічийному домашньому протиборстві з «Десною» вболівальникам «зіркових» кинулося в очі, що кропивничани виглядають не так, як личить представникам найвищого футбольного світла. І, за всіх проблем чернігівців у середині поля, вони встигали створювати достатню кількість гольових можливостей біля воріт Євгена Паста, а потім, коли основний голкіпер отримав травму, та Романа Лепки. Загалом, досягнувши позитивної нічиєї – 1:1 – вже підопічні Олександра Рябоконя виглядали реальнішими претендентами на успіх у цьому протистоянні.

Не дарма ж у Чернігові на день матчу у відповідь із «Зіркою» підготували святкове шоу із салютом та концертом естрадних зірок. До речі, показово, що на переповненому шанувальниками футболу чернігівському стадіоні ім. Ю. Гагаріна також були присутні керівники області та міста. Уявити таке єднання у Кропивницькому зараз просто неможливо. Коли ж шанувальники кропив'ян побачили серйозно видозмінний стартовий склад своєї команди, де місця ряду основних виконавців зайняли дублери, то з'явилися неприємні передчуття. І вони вболівальників команди Романа Монарьова не обдурили. Такої невиразної, «беззубої» та безхарактерної «Зірки» ми точно не бачили в останні три сезони. Що б там не сталося, але не мають права справжні професіонали, що поважають себе, ось так розхлябано ставитися до своєї справи. Будемо чесними: оскільки «возили» гостей чернігівці у другому таймі – їх не «возили» навіть «Шахтар» та «Динамо». І рахунок 4:0 на користь «Десни» не відображає реальної переваги, якою володіли майбутні представники елітного дивізіону. Це була кошмарна точка у черговій прем'єр-лігівській історії «Зірки».

І все ж, навіть після такого оглушливого фіаско, буде неправильно, якщо ми не подякуємо президенту клубу Максиму Березкіну за те, що звалив на себе цю нелегку ношу, виконав обіцянку вивести команду в еліту, а потім, незважаючи на всі проблеми та відсутність реальної чиєїсь б там не було підтримки, не кинув цю невдячну та неприбуткову справу. Потрібно подякувати всім тренерам і футболістам, які все одно приносили нам радість і навіть здобули історичну другу в клубній історії перемогу над київським «Динамо». Так, сьогодні шанувальники кропивницького футболу засмучені та збентежені, але за цією гіркотою треба згадати і про приємні миті.

Говорити ж про майбутнє одного із найстаріших футбольних клубів України без офіційної заяви його нинішнього керівництва неможливо. Залишається сподіватися на те, що команда не буде «камінням лежати, а горіти Зіркою»

Значить все не так вже й погано на сьогоднішній день...

Тут коротко про петровського «Інгульця», який досяг цього сезону кращого результату у своїй історії. Сергій Лавриненко за підтримки непередбачуваного та одіозного президента клубу Олександра Поворознюка знову показав свою високу кваліфікацію. Зробивши ставку на своїх колишніх підопічних із «Зірки» - Лупашко, Кучеренка, Ганєва і, звичайно, Акименко, який в повній мірі розкрив свій бомбардирський талант і «наколотив» у ворота суперників 25 м'ячів, які допомогли відчути впевненість менш досвідченим партнерам Сергій Дмитрович ледь у другий не раз не вивів свою команду до елітного дивізіону. Але будемо об'єктивними реального серйозного ресурсу для підвищення у класі у команди з Петрово було не багато. І саме кадровий дефіцит і втома провідних гравців, які тягли на собі «Інгульець» весь чемпіонат, позначився у ключовому домашньому протиборстві з «Десною», програному за всіма статтями.

Покажи мені людей впевнених у завтрашньому дні.

І ось тут дозволю собі ремарку. Амбіціям та бажанню бути на увазі президента «Інгульця» можна позаздрити. Але заява пана Поворознюка на адресу «Зірки», опублікована на офіційному клубному сайті, проілюстрована фотографією президента і головного тренера, який впевнений до цього не має жодного стосунку, з гучною назвою «Ласкаво просимо до Пекла», викликала, м'яко кажучи, обурення . Адже там прозирає неприкрита радість щодо фіаско земляків. Ні, ну воно зрозуміло, що у нас немає більшого щастя, ніж невдача сусіда.

І тут хочеться сказати, що, схоже, свій шанс підвищитися у класі скромний клуб із Петрово прогаяв саме цього сезону. Адже наступного чемпіонату доведеться конкурувати за місце в еліті ні з «Зорею» з Балкан, ні з «Колосом» з Ковалівки і навіть ні з вінниківським «Рухом», а з харківським «Металістом 1925», дніпровським СК «Дніпро» та з одеським «Чорноморцем», який намагатиметься з ходу повернутися у вищий світ. І тут Інгулець ніяк фаворитом не виглядає. Та й 15 пенальті за сезон, більшість з яких виявилися вирішальними, навряд чи ще раз пробиватиме пощастило. Тож може варто було й дніпровцям та харків'янам з одеситами адресувати такі самі послання, а не лише кропивницькому клубу.

А взагалі, схоже, що битви у другому за значенням нашому футбольному дивізіоні обіцяють бути не меншими, а може навіть більш цікавими, ніж у Прем'єр-Лізі. Адже там дуже туманними бачаться перспективи «Вереса», «Полтави», «Арсеналу», «Десни», «Олімпіка», та й з «Маріуполем» не все зрозуміло. А це рівно половина клубів еліти, в якій більшість клубів не мають нормальних стадіонів та необхідної інфраструктури. Це говорить про те, що інтерес до матчів навряд чи зросте і проблем не зменшиться. А тут ще антикорупційна кампанія розпочалася, яка, щоправда, поки що виглядає більш бездоказовим струсом повітря перед візитом офіційних осіб УЄФА. Ми це вже проходили на інших прикладах, коли було багато галасу та нічого в результаті. У всякому разі, жодних підстав звинувачувати футбольні клуби Кіровоградщини в участі у договірних матчах ініціатори цього процесу не мають. Про що свідчать офіційні заяви на клубних інтернет-ресурсах «Олександрії», «Зірки» та «Інгульця», які вимагали вагомих доказів чи реальних вибачень. Але якщо справді все це призведе до покарання реальних футбольних корупціонерів, то всі будуть тільки раді. Тож чекаємо на продовження та старт нового сезону, який стартує після чемпіонату світу, який обіцяє бути одним із найскандальніших і малопривабливих в історії. Принаймні проведення такого масштабного дійства в Росії авторитету ФІФА не додасть і неабияк підмочену репутацію головного керівного органу світового футболу не відновить. Але змінити, схоже, нічого неможливо.

Юрій Ілючек, спеціально для «УЦ»

Read 714 times

Написати коментар

Правила додавання коментарів


FORM_CAPTCHA
Оновити Captcha