Print this page
П'ятниця, 30 березня 2018 11:07

Емоційно про наших «гладіаторів»

Автор: 
Rate this item
(3 votes)

Минулого тижня у Києві пройшов фінальний етап Аматорської футзальної ліги України, в якому брав участь і чемпіон Кіровоградщини – ФК «Тарасівка».

На цьому турнірі вдалося побувати й журналісту газети «Спортревю New». Тож до вашої уваги розповідь про столичні пристрасті та власні висновки з побаченого.

Знаєте, вирушаючи на фінал АФЛУ разом із ФК «Тарасівка», я не думав, що повернуся до Кропивницького з таким великим багажем емоцій та ворожень. Ну й головне, що наші земляки справді виглядали дуже гідно і зовсім не розгубилися, дебютуючи на такому серйозному рівні.

І хай чемпіони Кіровоградщини не зуміли пройти до вирішальних етапів, але запам'яталися двома класними матчами, волею до победи та страстною грою, яка змусила поважати «тарасівців» тепер уже й на просторах усієї держави. Повірте, це дорогого варте.

На підтвердження моїх слів, Раміса Мансурова, Олександра Кочуру та їх партнерів учасники та організатори дійства, за відчайдушну гру на межі зусиль, охрестили «гладіаторами».

Наше подорож до столиці України розпочалося за день до старту чемпіонату. На цей момент вже було відомо склад учасників та суперників «Тарасівки» по групі. Ними, за результатами жеребкування, стали команди «Колесо-Центр» із Запоріжжя та ФК «Андріївка», який мав би представляти Полтавщину.

За календарем наша команда розпочинала турнірний шлях поєдинком проти чемпіонів Запоріжчини – «Колесо-Центр». Відзначимо, що обидва суперники приблизно знали силу один одного, адже про стиль гри опонентів представникам Кіровоградщини розповів найтутулованіший та найзірковіший учасник змагань – віце-чемпіон Європи 2001 року Раміс Мансуров. А запорожяни чудово розуміли, що будь-який колектив, де грає їх титулований земляк, апріорі не може бути слабким.

На превеликий подив, звітний поєдинок суперники розпочали фактично без розвідки. І запорожці на старті були трохи активнішими, що ледь не втілилось у забитий м'яч. Однак, завдяки декільком сейвам Сергія Кожухаря, гравці «Тарасівки» не тільки встояли, а й створили свій момент у відповідь. На жаль, Олександр Кочура був дещо неточним. Ці епізоди стали початком гри на зустрічних курсах, а як наслідок це був найкращий матч першого дня, за версією організаторів, з якими мені пощастило спілкуватися.

Далі, аби трохи заспокоїти атакувальний пилок «Тарасівки», «Колесо-Центр» вирішивши вже на 3-й хвилині підключити голкіпера Сидоренка п'ятим польовим. Але цей розіграш нічого не приніс. Наша ж команда, розуміючи важливість протиборства, чекала на свою нагоду, будуючи наступальні дії лише на контрвипадах, які здебільшого завершував Кочура. Та нашим землякам часто бракувало точності, фарту та ще й голкіпер «Колесо-Центру» іноді здавався непробивним. Соперники ж намагалися будувати свою гру позиційно. І варто признати, що моменти у них виникали. Проте 18-річний голкіпер «Тарасівки» Сергій Кожухар неодноразово своїми неймовірними діями змушував наставника запорожців викрикувати фрази на кшталт: «Та де ж вони його знайшли?!». У цій грі Сергій зробив 13 сейвів. А в моменті на 11-й хвилині, після прострілу на дальню стійку, вже і юний голкіпер був безсилий. На щастя, опонент не був готовий до такого подарунка і не зміг потрапити у порожній кут воріт «Тарасівки». Тож перша частина протистояння завершилася «сухою», але дуже інтригуючою, нічиєю.

Після перерви динаміка протиборства не змінилася. Так само виникали моменти у воріт обох команд. І стало зрозуміло, що частку протистояння може вирішити єдиний гол. Тільки був один запитання: хто його заб'є? Адже, судячи з тих швидкостей, які були запропоновані обома колективами, вони не погоджувалися на нічию. А тут уже нагадав про себе досвід, клас і майстерність в одній особі – Раміса Мансурова. Саме легендарний гравець, після сольного проходу на 21-й хвилині, влучивши у правий від воротаря кут, відкривши лік голам у протистоянні.

Той же Мансуров почав атаку, яка могла привести до іншого голу біля ворота «Колесо-Центру», але м'яч після удару Паньковського влучив у стійку.

Запорожці після пропущеного голу прогнозовано пішли вперед великими силами. І це, відповідно, стало гарною нагодою для «Тарасівки» пограти на улюблених контратаках. Не дивно, що така гра була вигідна саме чемпіонам Кіровоградщини. Хоча варто відзначити, що у «Колесо-Центру» нагоди зрівняти рахунок були, але як же здорово грав Кожухар! Та й партнери не відставали у самовіддачі. Чого вартий лише момент, коли капітан «Тарасівки» Дмитро Барбанов обличчям відбив «постріл» від гравця суперників. Наші футзалісти дюжину разів стрибали у неймовірних підкатах, намагалися у будь-який спосіб захистити свої ворота від опонентів, які в кінцівці гри перейшли до гри у п'ять польових. Але, на наше щастя, дивідендів конкуренти з того не отримали. Як наслідок Сергій Кожухар зробив заслужений «шотаут», а «Тарасівка» здобула першу победу на турнірі, зробивши своєрідний подарунок гравцеві команді Ігорю Паньковському , якому саме 22 березня виповнилося 22 роки.

А вечірній матч із «Андріївкою» так і не відбувся через неявку опонентів. Тож саме «Тарасівка» посіла перше місце і вийшла до плей-офф. Тут суперником нашої команди стала хмельницька «Феміда-Старлайф», яка фінішувала другою у групі Е, зігравши при цьому внічию (2:2) з одним із фаворитів турніру – харківським «Viva Cup». Щодо суперника, то більшість гравців хмельничан ще минулого року виступали у Першій лізі чемпіонату України з футзалу, а цьогоріч брали участь у Кубку України. Тобто всі добре розуміли, що легко не буде.

Початок поєдинку із хмельницькою командою був майже ідентичним для підопічних Олександра Кочурі, як у першої зустрічі. У дебюті небезпечний момент у цьому поєдинку створила саме «Тарасівка», а точніше – Кочура. Олександр пройшов до воріт «юристів», але удар із правої ноги вийшов трохи невлучним. Хоча, здавалося, що «Феміда-Старлайф» таки більше володіла ініціативою, але куди небезпечнішими виглядали контрвипади «Тарасівки». Саме наша команда зуміла відкрити рахунок. Невгамовний Олександр Кочура відпасував на Павла Кілбаса, а тою елегантно, п'ятою, переправивши м'яч до лінії штрафного майданчика, де на випередження зіграв той-таки Кочура, наче прицілив під поперечину воріт опонентів – 1:0.

На жаль, вже за лічені секунди хмельничани через помилку при організації захисту тарасівців відновили статус-кво 1:1.

Після цього гра пішла майже на зустрічних курсах. «Феміда-Старлайф» чергувала позиційні атаки із швидким розіграшем м'яча. А «Тарасівка» й надалі робила ставку на небезпечні контрвипади. Щоразу ці атаки тарасівців могли завершити Кочура, Кулібаба, Мустафаєв, але виникали проблеми з реалізацією.

Проте Мансуров та компанія продовжували грати в цьому ж ключі, і завдяки цьому тримали оборону «юристів» у постійному тонусі. Натомість, «Феміда-Старлайф» ледь не вийшла вперед після того, як «Тарасівка» невдало розіграла аут біля своїх воріт. На щастя, гравець хмельницької команди не зміг переграти Сергія Кожухаря. На останніх хвилинах першого тайму було видно, що «Тарасівка» перехопила ініціативу, і кілька разів м'яч якимось незрозумілим чином не влітав біля воріт представників Поділля.

Перерва, мабуть, трохи змінила розстановку сил на майданчику. "Феміда-Старлайф" почала більше атакувати, і "Тарасівці" довелося більше відпрацьовувати на оборону. А десь тарасівці почали не спіткати за своїми візаві. Внаслідок цього у пасиві «синіх» почали з'являтися командні фолі. Один із них призвів до голу біля ворота Кожухаря. Хмельничани класно розіграли штрафний, і Рибак став автором іншого м'ячу «Феміді-Старлайф». Після цього голу «юристы» продовжили грати у такому ж ключі, але водночас варто відзначити, що їм вдалося зменшити кількість контрвипадів на свої ворота.

Проте після необхідного за таких обставин тайм-ауту гравці «Тарасівки» почали згадувати, що вони вміють небезпечно контратакувати. Але зиску з цього було мало. До того ж, у середині іншого тайму футзалісти з Кіровоградщини вже мали п'ять фолів. І це було лише на руку "Феміді-Старлайф". Тому тарасівцям, виходячи з такої ситуації, треба було тільки грати на атаку і, можливо, десь оголювати тилі та йти на ризик.

Зрештою, за п'ять хвилин до кінця основної години, «Тарасівка» стала в атаці грати п'ятіркою і це зумовило тиск на ворота Купчанки. Проте, змусити хмельницького вратаря капітулювати не вдавалося.

Проте «сині» продовжували наполегливо йти вперед. Хоча були моменти, коли одна помилка при розіграші лишнього могла коштувати дуже дорого. Зокрема, Купчанко двічі міг потрапити до порожніх воріт, але промахнувся.

Натомість забила «Тарасівка». Кочура прорвався до штрафної опонентів, але хмельничани заблокували нагоду для удару нашому лідеру. Тож Олександр відпасував на відкритого Мансурова, до якого кинулося одразу кілька суперників. Раміс бачив, що його удар просто не долетить до цілі, а тому зряче переадресував м'яч на вільного Паньковського, який наніс прицільного, вивіреного, а головне – результативного удару – 2:2. Цей гол подарував надію на вдалий результат усім шанувальникам команди з Кіровоградщини. На жаль, не надовго. Вже під час атаки у відповідь, Романюк зі штрафного із власної половини знайшов на дальній стійці Рибака, якого “забули” наші захисники, і той оформивши дубль – 2:3. Чемпіони Кіровоградської області намагалися відігратися на останніх секундах двобою. І найнебезпечніший момент був у Віктора Тимченка, але забити не судилося. Тож «Тарасівка» залишила турнір на стадії 1/8 фіналу.

Підсумки

Часто, коли дивишся на футбольні та футзальні результати, згадуєш висловлювання Віктора Прокопенка: «Не шукайте логіки у футболі». Здавалося б, «Тарасівка» обігрує «Колесо-Центр», а згодом програє «Феміді-Старлайф». І що ви думаєте? Ці команди між собою зустрілися у чвертьфіналі турніру і далі пройшла команда із Запоріжжя. Дивина та й годі. Але у півфіналі все стало на свої місця.

Дивовижну витримку та майстерний підхід до всієї дистанції показали дві команди – київська «Альтернатива», яка кількома днями раніше грала у Фіналі Чотирьох розіграшу Кубка України та вже згадуваний харківський «Viva Cup». Регламент змагань давав такий собі «інший шанс» поборотися всім командам, які провалили груповий етап. Тож титуловані та досвідчені команди не надто пришвидшували темп, завчасно плануючи всі ігри. Отже, без надсили господарі турніру та представники першої столиці України пройшли до плей-офф, де вже показували всю свою майстерність. У півфіналі, наприклад, «Колесо-Центр» був «битий» «Альтернативою» 5:2, а «Viva Cup» розгромила «Свіспан-Костопіль» 4:1.

Ну а фінал вийшов по-справжньому зрелищним. Харків'яни зуміли забити два м'ячі ще до перерви, чим дали собі змогу для тактичних маневрів. І як гравці «Альтернативі» не намагалися відігратися, їх старань вистачило лише на один гол. Відтак, 2:1 – почесний Кубок переможця фіналу Всеукраїнської аматорської футзальної ліги дістається харківському Viva Cup.

Знаєте, якщо дві команди справді переважали всіх інших, то від пелетон у складі із семи колективів виглядав приблизно рівним. У цьому списку є наша «Тарасівка».

А якщо врахувати, що команда під час сезону втратила двох своїх провідних гравців – Олександра Слівченка та Максима Скорова, то хто його знає, можливо, за їх наявності «Тарасівка» претендувала б і на чемпіонство. Але це все лише догадки.

Висновок же, не може не радувати, ФК «Тарасівка», перш за все, завдяки старанням президента клубу Олександра Скляревського, гідно представивши Кіровоградську область на турнірі найсильніших, довівши, що футзал у нашій області досягнув серйозного розквіту. Тож сподіваємося, що це лише перша сторінка у новітній і, віримо, що славетній історії футзалу Кіровоградської області.

Віталій Журак, «Спортревю New»

Read 546 times Last modified on П'ятниця, 30 березня 2018 11:20

Latest from SportРепортер

Написати коментар

Правила додавання коментарів


FORM_CAPTCHA
Оновити Captcha