Футбол Баскетбол Бейсбол Легка атлетика Олимпійські ігри

 

Останні новини

П'ятниця, 17 листопада 2017 23:32

Олександрійський урок для «Шахтаря»

Автор: 
Rate this item
(1 Vote)

Ви знаєте, перемога «Олександрії» над «Шахтарем» у гостях із рахунком – 2:1 – це історична подія для клубу та найважливіший успіх, з погляду турнірних перспектив, команди Володимира Шарана. Богданович дуже вчасно всім «доброзичливцям» показав «кузьчину матір»

. Але ось з погляду гри «Шахтаря» в цьому чемпіонаті, то колись це мало статися, адже «гірники» у кожному матчі грають натужно на нервах власних уболівальників. Ну а нас, шанувальників футболу Кіровоградщини не може не тішити, що удару по самолюбству та надмірному зазнанню хлопців Паулу Фонсекі завдали саме представники нашої області.

Якщо ж оцінювати гру загалом, то, жах, для телеекспертів, Володимир Шаран не тільки перехитрив, але тактично переграв свого португальського колегу. Висунутий на вістря атаки Артем Полярус став абсолютною несподіванкою для донеччан і, як наслідок, головним героєм протистояння. Новоспечений центрфорвард забив два різні м'ячі і в обох гольових комбінаціях взяв участь Андрій Класу, який провів просто класний матч. І при цьому гості абсолютно не боялися своїх конкурентів і практично весь матч нічого не поступалися чемпіонам України. Ось, слово честі, «Шахтар» був передбачуваним і навіть десь методичний і важливий, а олександрійці, які стрімко переходили від оборони в атаку зі зміною акцентів з флангу на фланг – різноманітні та дивовижні. Може, не так чудово, як завжди, виглядав Старенький, який разом із Чеботаєвым змушені були більше думати про оборону. Зате в опорній зоні дуже пристойно виглядали Запорожан з Довгим (Олексій, схоже, набрав оптимальну форму і серйозно посилив свою команду) зліва чудово взаємодіяли зліва Цуріков і Бацула, з глибини класно розганяв атаки Грицук (у кількох епізодах Василь приймав невірні рішення та губив перспективи) ), а оборона та Паньків, за винятком окремих моментів у першому таймі та наприкінці протистояння, виглядали монолітними.

При цьому городяни вийшли на поле не битися, не відбиватися, не боротися за нічию, а грати у футбол і відповідати атакою на атаку. А такої зухвалості щодо себе «гірники» ніяк не очікували. Адже вони звикли, що все одно заб'ють більше, а голи у їхні ворота – це не більше, ніж випадковість. А тут їх зовсім не боялися. І навіть, коли на перший гол Поляруса, гості отримали моментальний удар у відповідь від Бернарда, то вони не «упали ниць» перед без одного очка учасником плей-офф Ліги чемпіонів, а показали, що готові до продовження битви.

Ну а те, що захист команди Фонсекі – найслабша ланка – це давно відомо. Але коли ще недопрацьовують опорники, а в нападі дуже щільно «перекривають кисень» бразильцям, то на перевірку виявляється, що нічого страшного й незламного в цій команді немає. Я якось уже писав і не змінив своєї думки, що цей «Шахтар» один із найслабших за складом та тактичною різноманітністю за останні роки. Ну, ось не пішла сьогодні гра у Марлоса і не був таким віртуозним у передачах Фред і зникла «гірницька молодецтво». Щоправда, у першому таймі праворуч активували Бернард із Ісмаїлі, але коли туди наставники олександрійців переключили додаткові сили, то небезпека зникла. Якщо до перерви «Шахтар» фрагментами був справді небезпечний, то у другому таймі нічого такого проти злагодженої оборони суперників придумати не зміг.

Ех, забий Грицук на початку другої половини, після чистого виходу віч-на-віч, то цей успіх виглядав би ще солідніше. Бо не було чемпіонів країни цього дня «методів проти Кості Саприкіна», а арбітр Олександр Балакінін не захотів «підкидати гаманець у кишеню». Та й не було приводів у рефері для того, щоб вплинути на перебіг подій. А от Паулу Фонсека, наче щось відчував, коли, одразу ж після свистка на перерву, накинувся на представника Феміди за те, що той, на думку наставника «гірників», нічого не компенсував на час першого тайму.

Ось я писав, що олександрійці грали у футбол, а не билися на полі. Це дві третини протиборства, а наприкінці, коли відчули смак перемоги, перестали відповідати суперникам, «притулилися» до своїх воріт і ледве за це не поплатилися. Але Факундо Феррейра він хоч і найкращий бомбардир нашого чемпіонату, але це із забивання у порожні ворота або коли в нього з флангу м'ячем влучать. А ось щоб самому створити подвиг – це не про головного «гірничого» аргентинського нападника.

Ось інший аргентинець – Бланко Лещук – той уже кілька разів виступав «джокером», але Шаран і тут передбачив хід візаві, коли миттєво кинув у бій Басова, покликаного «перекрити кисень» Густаво. І хоча один момент той для Факундо організував, але не більше. І було б несправедливо, якби забили Алан Патрік чи Ісмаїлі, бо таких ось фартових порятунків у донеччан цього сезону вже було достатньо. І скажу, що, якщо хлопці Фонсекі не зроблять висновків, то в Неаполі з розлюченим «Наполі», який сильніший за олександрійців буде, на них може чекати ще більш оглушливе фіаско.

Так що перемогли олександрійці абсолютно у справі та заслужили компліменти за сміливість, завзятість та віру у власні сили. А «чутки про смерть» Володимира Шарана (ну в сенсі відставки) виявилися сильно перебільшеними, пішли на шкоду тим, кому це було вигідно, і лише об'єднали команду.

Але яку ж інтригу закрутили наші земляки не лише у групі аутсайдерів, а й у боротьбі за влучення у шістку найкращих. Адже від номінально 6-го "Маріуполя" (це з урахуванням технічної перемоги, якої може і не бути, якщо "Динамо" таки піде до Лозанни) "Олександрію" відокремлюють 5 очок, а від "Зорі" - лише чотири. У нижній частині таблиці взагалі завтрашні матчі можуть все перевернути з ніг на голову.

До речі, зі стратегічного погляду кропивницької «Зірки» ця перемога земляків не дуже вигідна, але олександрійці заслужили на свій успіх. Що ж тепер слово за командою Романа Монарьова, якій конче необхідно брати очки у завтрашньому протистоянні з «Динамо».

Юрій Ілючек, SportРепортер.

Read 581 times Last modified on П'ятниця, 17 листопада 2017 23:43

Написати коментар

Правила додавання коментарів


FORM_CAPTCHA
Оновити Captcha