Вход или Регистрация | Забыли пароль? |

Суббота, 05 Июнь 2021 14:33

Юрій Гура - заміна на тренерскій лаві Олександрії

Автор 
Оцените материал
(1 Голосовать)

Справжній ексклюзив на “Брутальному Футболі”, сьогодні, до нас в гості завітав новоспечений тренер “Олександрії” – Юрій Гура та повідав нам чимало цікавої інформації.

Коуч розповів про те, які завдання йому поставило керівництво, чи спілкується він з Шараном, з ким із тренерів УПЛ перебуває на постійному зв’язку та чи знайомий з Де Дзербі. Також зізнався, що буде з гравцями U-21, розповів про сина, який зараз грає у сімферопольській “Таврії”, уклав парі з нашим інтерв’юером Ігорем Шевчуком і поділився кількома веселими історіями з життя.

– Два тижні минуло з вашого призначення на пост головного тренера “Олександрії”. Щось змінилось у вашому житті з того часу?

– Змінилося, швидко час почав плинути, зранку прокинувся і вже настав вечір. Дуже багато роботи, селекційної в тому числі з агентами, по побутових справах, багато навантаження пішло. Більше роботи, ніж в U-19, то звичайно. 15-го червня ми збираємося, у нас вже заплановані матчі. До 18-го працюємо, граємо та виходимо на тижневий цикл. Плануємо грати проти “Інгульця”, “Зорі”, “Дніпро-1”, “Олімпіка”. По датах ще не буду говорити, але домовленості вже є.

– Довго думали над пропозицією очолити команду? 

– Ні, взагалі не довго. Це взагалі вийшло спонтанно, мені зателефонували та сказали, що є розмова. Я приїхав, ми поспілкувалися, запропонували таку можливість, я довго не сперечався. Чекав таку пропозицію все життя, мрії здійснюються.

– Вам ставлять завдання повернутися в топ-5, ви тренер, який немає досвіду в УПЛ. Не боїтеся провалити задачу від керівництва? 

– Якщо вовків боятися, то в ліс не ходити. Той самий Безсмертний, у нього не було в УПЛ роботи, у Федика також. Тут будь-якого тренера можна взяти, той самий Михайленко, усі повинні з чогось розпочинати. 

– З ким із тренерів УПЛ ви знайомі та перебуваєте на зв’язку? 

– Зрозуміло, що з Мірчою Луческу я не спілкуюся, з Де Дзербі також ні. А так із Санжаром, Рябоконем, Лавриненком. Загалом із багатьма спілкуюся, з Ребровим, Вернидубом також розмовляємо. З Де Дзербі ще не знайомий, але я думаю, що з ним ще багато хто не познайомився (сміється – прим.). Однак я італійську мову вчити не буду спеціально, щоб з ним познайомитися (сміється – прим.). 

– Ви спілкувалися з Володимиром Шараном після вашого призначення? 

– Ну, як спілкувалися? Була зустріч, коли я йшов на представлення, то він привітався, побажав успіхів і терпіння.

– Ваша цитата: “В “Олександрії” футбольний клуб є, а команди немає”. Не занадто грубо сказано?

– Тут мене неправильно зрозуміли. Я мав на увазі, що футбольний клуб є, але у деяких людей завершилися контракти, тренерський штаб пішов, в цьому сенсі немає команди. Десять гравців пішло: у вісьмох контракти завершились, два орендованих. Тож залишилося в нас чотирнадцять людей – я за це казав і все. Мої слова трохи перекрутили просто.

– Шаран обурився від цих ваших слів сказавши: “Можливо, і тренерського штабу не було! Команда ще місяць тому перемагала “Шахтар”, а зараз виявляється – немає команди”. Що можете йому відповісти?

– Я ж ще раз кажу, що мене неправильно зрозуміли. 

– Також він додав, що будучи його помічником, вам потрібно було більш професійно працювати. Що мав на увазі Володимир Богданович?

– Ну це Володимир Богданович сказав, то нехай за це і відповідає. Можливо я йому щось не так зробив, те, що він сказав, то нехай він і розсудить. Ми з ним нормально спілкувалися, все було нормально до того часу, коли його звільнили, а мене призначили.

– В “Олександрії” зараз відбувається чистка: новий тренерський штаб, селекціонер, спортивний директор. Також було звільнено інших рядових працівників клубу. Що буде далі?

– Тільки Всевишній може сказати, що буде далі. Хочемо, щоб було інакше все. Будемо намагатися вигравати, створити колектив, команду, яка буде виходити на поле і робити результат. 

– Тренерський штаб ви підбирали під себе чи вам його нав’язали зверху? 

– Ні, я підбирав під себе. З цими фахівцями я працював. З Сергієм Лактіоновим ще в “УкрАгроКомі”, згодом у “Олександрії”. Олександр Ломко в мене ще грав, як футболіст, він працював у “молодіжці”. Андрій Ковтун буде тренером воротарів. Також буде ще один фахівець, але ім’я поки що говорити не буду, у нього ще є дійсний контракт. Він буде моїм помічником. Ще будуть нові люди та зміни.

– Чимало гравців вже покинуло команду, кого ще ми не побачимо у новому сезоні в футболці “Олександрії”?

– Та я не можу сказати. Будуть збори, то подивимось. Футболісти, у яких завершились контракти, вже покинули клуб.

– Кого будете підписувати? Вже є якісь варіанти? 

– Варіанти є, але це все в секреті. 

– У Мессі завершується контракт із “Барселоною”. Можливо, його в “Олександрію”?

– (Сміється – прим.). Ну, там так (сміється – прим.). Звісно, що це б не завадило. 

– У наступному сезоні вже не буде чемпіонату U-21. Що плануєте робити зі своїм молодим резервом? 

– U-21 вже майже розформована команда, тому що там контракти завершились. Будемо допомагати працевлаштуватись в інших клубах. Можливо, когось підпишемо в основну команду, а когось відправимо в оренду. 

– Зараз експерти з різних каналів прогнозують “Олександрії” боротьбу за виживання в наступному сезоні. Що їм відповісте?

– “Цыплят по осени считают”. Я вважаю, що нам поставили завдання та ми повинні за нього боротися, а те, що там розповідають – “собаки лают, а караван идет”.

– Ви тренували юніорів “Олександрії”, хто з тих гравців заслуговує на шанс в основній команді?

– З юніорів є три людини, які точно будуть брати участь у тренувальному процесі, три-чотири гравця. Деякі футболісти з U-21 також будуть працювати з нами, в першій команді, дамо шанс. Досвідчені гравці завжди потрібні, вони дають школу молоді. Важко, коли одні молоді. Все одно мають бути ведучі гравці, такі як: Ковалець, Третьяков, Мірошниченко. Це футболісти хорошого класу. Думаю, що це буде наш скелет, який буде тримати команду. Будемо покладатися на них. Головне, щоб від них допомога була. Я думаю, що вони залишаться в команді на новий сезон, це має бути їхнє рішення. Приїдуть і скажуть. Попередньо розмовляв з ними, то ніби залишаються. У нас є і Бабогло, і Мельник, молоді пацани, але вже понюхали пороху, то думаю, що будуть непогано виглядати. Шанс буде дано кожному.

– Чи буде реальне підсилення під УПЛ цього літа?

– Думаю, що так. 

– Як думаєте новий газон стадіону “Ніка” буде готовий до початку сезону?

– Ми сьогодні (інтерв’ю було записано у середу, 2-го червня – прим.) приходили на стадіон і вже з’явилися перші волоски травки та ми дуже зраділи, але я думаю, що початок чемпіонату ми ще будемо на якомусь іншому стадіоні. Я так подивився, не впевнений, що вистачить часу. Але впевнений, що це буде один із найкращих газонів України. 

– У команди шість тренувальних полів. Не в кожного клуба УПЛ назбирається і два. На якому будете більшість тренувань проводити? 

– Я думаю, що будемо залучати усі поля, щоб вони не руйнувалися. U-19 буде працювати разом із нами на цих полях, щоб вони звикали до хорошого газону. Штучне поле у нас також є, воно дуже важливе у зимовий період, через нашу холодну погоду. 

– Також нещодавно “Олександрія” придбала у власність футбольну базу із житловим комплексом. Розкажіть детальніше, що це за місце, де воно знаходиться і що там є?

– Це була футбольна база, просто вона належала іншим людям, а зараз її повністю викупили. Там є двоповерхова будівля – колишній садок, поруч будівля зі зрубу на 19 місць. Будемо там базуватися: і перша команда, і молодіжний склад. Там і їдальня, і проживання, щоб хлопці звикали. База знаходиться за сім хвилин від центру Олександрії в мікрорайоні Перемога. Там і стадіон “Олімп”, і готель “Сапфір”, куди всі приїжджають. Воно недалеко від міста, дуже хороше місце для бази.

– Вже точно в УПЛ у новому сезоні гратимуть “Верес” і “Чорноморець”. Чого очікуєте від протистоянь з новачками вишки?

– Я за цей час у Першій лізі дивився майже всі матчі “Вереса” і “Чорноморця”, то доволі хороші команди. Просто “Чорноморець” може змінитися – саме по людях там можуть бути зміни. За чутками Київ буде допомагати чи щось таке. Зараз я не можу щось сказати. Коли почнеться чемпіонат, тоді будемо знати, що до чого. “Верес” тими футболістами й буде грати, я так думаю. З “Вереса” можу виділити Сергійчука, а з “Чорноморця” Авагімяна. Там є багато лідерів, але ці найбільше впадають в очі, хороші хлопці. Той самий “Металіст-1925”, я не знаю хто там буде виходити, але думаю, що вони вийдуть. “Миколаїв” і “Агробізнес” не потягнуть. Просто за календарем, “Металіст-1925” має пройти третіми. Хотілося, щоб “Миколаїв” вийшов, бо там мій друг, Ілля Близнюк, тренер, але знову ж таки від календаря багато чого залежить.

– Вам зараз 44 роки і ви тільки починаєте свій шлях у Вищому дивізіоні України, як гадаєте: це ще рано чи вже пізно?

– Я думаю, що нормальний вік, якраз середній. Для тренера потрібно завжди вчитися, не можна зупинятися на одному місці, треба кожного дня прогресувати у всьому. 

– Яку тренерську методику ви будете використовувати? Стиль якого коуча вам ближче? 

– Зрозуміло, що хочеться грати, як Гвардіола, подобається мені зараз “Аталанта”. Футбол же не тактикою грається, а футболістами. Багато тренерів подобається.

– Ваш син також грає футбол. За яку команду? 

– “Таврія” (Сімферополь), вони зараз базуються в селищі біля Нової Каховки. Там є стадіон, вони повністю там. Президент тримає сироварню, також підприємець. Доволі-таки там непогані умови та проживання. Тренер змінився: був Федорчук, а зараз прийшов Юрій Чумак. Задачу не виконали, не вийшли в Першу лігу, але я думаю, що наступного року в них все вийде.

– Чи хотіли би ви колись опинитися зі своїм сином в одній команді? 

– (Сміється – прим.). Як сказати… Хотілося б звичайно, але… Я вважаю, що важко тренувати сина. По Костишину видно. Вдома, як із сином, а на полі вже як гравець. Краще нехай буде в іншій команді та я буду проти нього грати, ніж тренувати.

– Ви за свою футбольну кар’єру пограли в цілій низці казахстанських клубів, чому обрали саме Казахстан?

– Випадковість. Тоді був 2000-й рік і я поїхав на перегляд взагалі в “Камаз” (Набережні Челни), а в Адлері була казахстанська команда, ми познайомилися, мені запропонували контракт і я поїхав у Казахстан. Тоді не думав, що з ним зв’яжуся так надовго. Тоді Казахстан для нас був чимось таким далеким. Зараз він став набагато цікавіший, ніж в ті роки – і в фінансовому плані, і в побуті. Взяти столицю Астану, то це взагалі краса.

– Найбільшу кількість матчів ви провели за “Поліграфтехніку”, це сучасна “Олександрія”. Що за така дивна назва була в команди раніше?

– Це був завод такий в Олександрії, на його базі зробили аматорський клуб, а потім він перейшов у професіональний. Розпочинали грати футбол працівники заводу. 

– У якій команді вам сподобалося найбільше, окрім “Поліграфтехніки”?

– Я не можу сказати. У кожній команді було комфортно. Я зі всіма знаходив спільну мову. Можна сказати, що я комунікабельний і душа компанії.

– Чимало футболістів насправді вживає алкоголь і курить сигарети. Ви собі дозволяли таке в роки вашої кар’єри гравця?

– Коли грав футбол, то після гри, звичайно, можна було випити пиво, але, звісно, що небагато – один-два келиха, щоб розслабитися. Куріння теж було, не буду брехати. Зараз я кажу, щоб мої футболісти не курили, тому що я думаю, що воно заважає. Я не був сильним курильщиком, але курив. На сьогодні можу покурити, але мало, там в день гри, коли якесь хвилювання, чи в компанії сів, випив “віскаріка”, то можу сигарету покурити.

– Що буде, якщо ви когось спіймаєте на такому? 

– Та нічого не буде, він сам буде вирішувати. Я думаю, що зараз футболісти такі професіонали, що немає такого, щоб вони пили та курили. Пацани розуміють, що футбольне життя коротке, треба заробляти гроші. На пенсії сісти, взяти собі келих вина і сигару, чи віскі та сигару, сісти на крісло, ковдру, біля каміна та згадувати, як ти грав і розповідати байки, як ти класно грав (сміється – прим.). 

– Зараз ви будете в УПЛ, постійні пресконференції, флеш-зони, коментарі, інтерв’ю різним ЗМІ. Готові до такої кількості спілкування з медіа? 

– Готовий, але знову ж таки не українською мовою, доведеться російською, потихеньку буду переходити на українську, але поки що російською. Я володію нашою мовою, але в нас просто більше олександрійський суржик і ніби думаєш російською, говориш українською і виходить, що дискомфортно. Я володію українською мовою, але на якісь каверзні питання українською відповісти не зможу.

– Давайте укладемо парі, якщо команда розпочинає сезон із перемоги, то “Брутальний Футбол” вривається в Олександрію і робить репортаж про команду, в тому числі з вами відеоінтерв’ю?

– (Сміється – прим.). Так, ви ж розумієте, що ми можемо спочатку грати на виїзді. Якщо перемагаємо в першому турі та коли вже дороблять газон на стадіоні “Ніка”, то ти приїжджаєш і робимо відео про команду? Добре, я погоджуюся! Я колись із пацанами посперечався, це ще була “Поліграфтехніка” і тренер мене не випускав на поле. Ну, я хлопцям сказав, що якщо сьогодні він мене не випускає, то я голюся наголо. Я побрився, а наступної гри він ставить мене в склад (сміється – прим.).

– Традиція БФ: розкажіть брутальний анекдот або історію. 

– Я багато чого брутального можу розповісти (сміється – прим.). Є за рибалку історія. Я пацанам телефоную, кажу, що Вацко ловить коропів здорових, а я такого не можу робити, бо маленьких відпускаю, а великих в майонезну баночку кладу (сміється – прим.). Я взагалі можу книгу написати про свої гарбилі (сміється – прим.). Ще одну можу розповісти. У нас був Олег Єрьоменко та він розповідав. До президента приходить, а той його питає, що тобі треба? А він каже, що нічого не потрібно, тільки вісімку змінити на дев’ятку та двокімнатну на трьохкімнатну, а так більше нічого (сміється – прим.).

Ігор Шевчук

Ігор Шевчук

Прочитано 170 раз Последнее изменение Суббота, 05 Июнь 2021 14:39

Добавить комментарий

Правила добавления комментариев


Защитный код
Обновить