Вход или Регистрация | Забыли пароль? |

Футбол Баскетбол Бейсбол Легкая атлетика ФСО Спартак Олимпийские игры
Баннер Амбит
Воскресенье, 07 Июль 2019 00:33

Фінал, якого очікували, але...

Автор 
Оцените материал
(4 голосов)
Іспанська радість і сербський розпач Іспанська радість і сербський розпач fiba.basketball

Отже, в фіналі Євробаскету зустрінуться Іспанія та Франція, як і передбачала більшість фахівців. Але для цього фавритам довелося затратити максимум зусиль. Ну а команди Белігії та Швеції заслужено пробилися до подальшого олімпійського відбору.

 

Спочатку, ми стали свідками втішних матчів, в яких визначалися володарі двох путівок, які ще залишилися, на Олімпіаду в Токіо. Тут усе вийшло закономірно. Перевага бельгійок над суперницями з Угорщини не викликала жодних сумнівів. За кращого збігу обставин і більшого фарту збірна Бельгії, які і два роки тому, мала б грати в півфіналі. Але спочатку дівчата Філіппа Местага віддали на останніх секундах перемогу сербкам, а потім не втримали перевагу в три очки в грі з француженками й пропустили тих в півфінал у овертаймі. Було б вищою несправедливістю, якби така класна та організована команда не зіграла б на Олімпійських іграх. Угорки ж і так стрибнули вище голови, коли вийшли напряму до чвертьфіналу. Але на більше ні майстерності, ні ігрових ресурсів просто не вистачило. Це було дуже помітно, коли бельгійки доволі кволо розпочали сьогоднішній матч. А потім дівчата Філіппа Местага зібралися, наздогнали конкуренток, вийшли вперед й більше під сумнів свою перевагу не ставили. Ну й традиційно тон в грі своєї команди, яка легко виграла цю зустріч – 72:56 (12:17, 27:8, 18:12, 15:19), задавали Кім Местаг (17 очок, 6 підбирань), Джулія Алеман (17 очок, 4 підбирання) та Ан Ваутерс  (4 очки, 3 підбирання, 7 асистів). Та все ж, це більше тренерська команда, яка знає, що коли і як робити на майданчику.

Ну а потім шведки показали, що недарма вирішили трохи «перепочити» в грі зі збірною Сербії. Хоча перемогу над росіянками «Тре крунур» легкою ніяк не назвеш. Так, жовто-сині були попереду майже весь матч, але на відстань 10 очок взагалі не відривалися. В четвертій чверті росіянки навіть зрівняли рахунок. Та  шведки за рахунок дальніх влучань й кращій роботі в захисті знову трохи відірвалися. Тут за справу взялася лідер росіянок потужна Марія Вадєєва, яка декілька разів забила з під кошика й накрила кидки суперниць. І тут вже підопічні Олафа Ланге за 3 хвилини 47 секунд до сирени наблизилися на відстань одного пункту – 50:51. А згодом Наталія Вієру з середньої дистанції  взагалі вивела свою команду вперед – 52:51.  Та це був останній успіх російської збірної. Каліс Лойд заробила штрафні та впевнено їх реалізувала – 53:52. А потім, після серії невдалих атак, за 23 секунди до завершення основного часу Фріда Ельдебрінк розхитала фінтами суперниць під кошиком і майже з лінії штрафних поклала м’яч у ціль – 55:52. Після тайм-ауту атака російської збірної здалеку вийшла відверто невдалою. Тож довелося йти на тактичний фол, але Аманда Зауї з лінії остаточно поховала шанси росіянок не тільки на перемогу, але й на путівку на Олімпіаду – 56:52 (12:10, 15:16, 16:13, 14:13). Але тут був доволі обережний баскетбол, без зайвого ризику й з намаганням якомога менше помилятися. У цій грі конкуренткам було, що втрачати. Ну й збулося моє передбачення, що свого максимуму гравці збірної Росії досягли в грі проти італійок. Тоді зусиль та потужності Вадєєвої вистачило для перемоги. Коли ж конкурентки по-іншому діяли в захисті й трохи різноманітніше в нападі, тоді росіянки просто губилися й не встигали. Тож, перемога збірної Швеції виглядала більш логічною та закономірною.

Ні, я не скажу, що в наступних двох матчах суперниці діяли зовсім без усілякого остраху. Але тут вже  був баскетбол  зовсім іншого гатунку. Ми побачили шалені швидкості, різноманітність та сміливі дії від півфіналісток.  Тут було просто більше різних комбінацій, кидків із різних положень, особливо здалеку, та перебудов при обороні. Ні, ну звісно були й помилки й не влучання з під кошика. Це жіночій баскетбол й ну як же без цього. Та все ж, це мабуть, за якістю гри були чи не найкращі протиборства на турнірі. Хоча, можливо, баскетбольні фахівці ці мною посперечаються. Британки дуже вдало розпочали й швидко пішли у відрив – 10:2. Наставниці француженок Валері Гарньє навіть довелося за рахунок тайм-аутів приводити своїх дівчат до тями. Це трохи допомогло, але першу чверть збірна Франції заслужено програла – 12:16. Та вже у другому періоді ми побачили більш зібрану та налаштовану французьку команду. Але й британки, хоча й дозволили себе наздогнати, очевидно не провалювалися. Вони, навіть, частіше влучали здалеку (5 із 14 проти 4 із 13), але не дуже вдало виконували штрафні (3 із 6, 4 із 4) й трохи поступилися на підбираннях – 21 проти 23. Ну а в цілому рівна гра завершилися в першій половині закономірною нічиєю – 34:34.

А вирішальний відрив лебле забезпечили в третій чверті, коли потроху виборювали собі невеличку перевагу. Саме в цій 10-ти хвилинці француженки влучали частіше та захищалися краще, вигравши з відривом у 6 очок – 18:12. Потім британки докладали максимум зусиль, аби наздогнати суперниць. Та дівчата Валері Гарньє  вже свого не віддали й ще на 1 пункт збільшили свою перевагу – 63:56 (12:16, 22:18, 18:12, 11:10).

Що стосується поєдинку між Сербією та Іспанією, то це було щось особливе. Нарешті іспанкам знадобилася вся їх майстерність й весь досвід для того, щоб здолати надмотивованих конкуренток. Господарок турніру підтримувала заповнена майже вшерть «Штарк Арена». Тиск на іспанок був просто неймовірний. Та підопічні Лукаса Мондело впоралися. Діючи чемпіонки Європи практично увесь матч були попереду. Полідирувати сербкам вони дозволили лише одну хвилину та шість секунд. Коли напруга досягла свого апогею в 4-му періоді й здавалося збірна Сербії ось - ось таки дотисне суперниць потрібно віддати належне арбітрам. Не дарма ж, разом із дівчатами із Данії та Греції, це протиборство судила ще й арбітр із США. Сербки почали діяти зухвало, але судді двічі наказували господарок неспортивними фолами, а іспанки зі штрафних не промахувалися. Остаточно схилила шальки терезів на користь Іспанії Силва Домінгес, яка на останніх секундах за шаленого гулу забила два штрафних. Відіграти 4 очка за 16 секунд, що залишилися, сербкам було важко. Для цього потрібен був фарт та психологічний злам конкуренток. Але іспанки продемонстрували залізну витримку й чудову майстерність. І як тут не відмітити просто вражаючу роботу головного тренера збірної Іспанії Лукаса Мондело, який блискуче керував командою та все робив своєчасно. Ну й гравці видали шалені показники. Достатньо сказати, що відразу п’ять іспанок Лаура Ніколс (10 очок, 10 підбирань), Силва Домингес ( 10 очок, 4 підбирання, 5 асистів), Марта Харгей (10 очок, 3 підбирання, 3 асисти), Ана Круз (14 очок, 5 підбирань, 3 асисти) і Астоу Ндур (17 очок, 5 підбирань) набрали 10 очок та більше. Тож, переграти таку цільну та злагоджену Іспанію навіть за великого бажання Сербія не змогла – 71:66 (21:11, 16:19, 21:20, 13:16).

 

Отже, завтра, в фіналі, як і два роки тому в Чехії, зіграють Іспанія та Франція. За бронзу поборються Сербія та Великобританія. А путівки до подальшого олімпійського  відбору до Токіо заслужено здобули Бельгія та Швеція.

 

Юрій Ілючек, «Штарк Арена» Белград, SportРепортер.

 

Дякуємо спортивному меценату Руслану Згривцю за можливість висвітлювати події на жіночому Євробаскеті-2019.

Прочитано 155 раз Последнее изменение Понедельник, 08 Июль 2019 03:41

Добавить комментарий

Правила добавления комментариев


Защитный код
Обновить